Підручники gazeta.dt.ua

Українська мова і школи нацменшин: що буде далі

Читайте російською
Чи вистачить парламенту хисту і принциповості в період передвиборчої турбулентності, схвалити закон про середню освіту бодай у першому читанні?

Поки Верховна Рада розглядає правки до закону про державну мову, до парламенту надійшов ще один законопроект, де мовне питання буде акцентованим. Це чернетка закону про середню освіту. В ідеалі, коли проект стане законом, ми матимемо чіткі правила для розвитку й існування в школах як української мови, так і мов національних меншин. А головне нормальної освіти для громадян України. Але як завжди, коли мова заходить про наведення ладу в інтересах України, знаходяться ті, кому дорожчі інтереси інших країн і їх відстоювання на нашій території.

Чи вистачить парламенту хисту і принциповості в період передвиборчої турбулентності, схвалити закон про середню освіту бодай в першому читанні?

Чернівецька школа №10. Навчання тут завжди було двомовним.

Учні рідну вивчають і державною добре володіють, переконують учителі. У початкових класах у цій школі уроки здебільшого румунською. Потім деякі предмети починають вивчати українською.

ОЛЕКСАНДР РУСНАК, ДИРЕКТОР ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ЗОШ №10:

"У нас є двомовна модель викладання. Бо у класах є діти з різних сімей, мається на увазі національність. Маємо дітей з російськомовних сімей, маємо дітей з повністю румунськомовних сімей, є діти з українськомовних родин. Є змішані сім'ї, де хтось з батьків або румун, або українець"

До мовної реформи тут готові. У випускних класах, каже директор, ще до впровадження нового законодавства кількість предметів українською збільшили. Завдяки цьому учні вдало складають Зовнішнє незалежне оцінювання.

"Я другий рік тут працюю. До того я працювала в українськомовній школі. Але там були діти, які розмовляли румунською. Я мала певні страхи перед тим як прийти у цю школу. Але період притирання пройшов дуже швидко. Діти розуміють і володіють українською мовою. Вони є двомовні. І я від них теж багато чого почерпнула", – запевняє вчителька чернівецької школи №10 Лариса Процюк.

Навчання у школах національних меншин має бути двомовним, переконують у Міністерстві освіти. Три освітні моделі для таких навчальних закладів прописали у новому законопроекті.

  • Перша: навчання виключно рідною мовою у всіх класах. Стосується це лише корінних народів України. Зокрема, кримських татар.
  • Друга модель. Мови Європейського Союзу, тобто румунська, угорська, польська та інші. У початковій школі учням дозволяють вчитися рідною мовою. До 11-го класу кількість предметів українською поступово має зрости до 60%.
  • Третя модель – решта мов. У цій категорії, зокрема, російська. До 4-го класу школярів навчатимуться рідною мовою. А з 5-го по 11-й частка уроків державною мовою зросте до 80%.

Ця школа – одна з понад сімдесяти угорськомовних на Закарпатті. Українським журналістам у таких навчальних закладах не раді. Тож нове законодавство коментують представники громадських організацій цієї нацменшини.

"За цей період, коли відбувається цей скандал, я не маю інформації ні про додаткове забезпечення педагогічними кадрами, ні підручниками, ні про створення додаткових умов для викладання. Відбувається лише українізація, переведення цих шкіл на українську мову фактично насильницьким методом", – запевняє Почесний голова Демократичної спілки угорців Михайло Товт.

Українсько-угорські консультації
Українсько-угорські консультаціїTwitter / МЗС України

Посольство Угорщини в Україні зробило заяву:

"Той факт, що концепція законопроекту щодо перебудови освіти національних меншин практично залишається такою самою, як в момент опублікування рік тому, а також послідовно продовжує концепцію статті 7 Закону "Про освіту", зробив консультації з меншинами абсолютно зайвими і підтвердив: однозначною метою обох законів є знищення системи освіти національних меншин, обмеження використання мов національних меншин і пришвидшення асиміляції"

Політичними називає заяви угорських дипломатів міністр освіти. Наголошує, майже половина випускників угорськомовних шкіл Закарпаття завалює ЗНО з української мови. Щоби виправити цю ситуацію, і потрібно збільшувати кількість предметів, які викладатимуться державною.

ЛІЛІЯ ГРИНЕВИЧ, МІНІСТР ОСВІТИ:

"Позиція Угорщини є дуже агресивною. На їхніх виборах голосують українці, які мешкають в Україні, але мають угорське походження. І є великою проблемою саме це політичне втручання. Тому що воно, зокрема, супроводжується фінансовими потоками. Наприклад, через благодійні фонди доплачують вчителям, які викладають угорською"

Мовна політика, яку впроваджує Україна, притаманна і країнам Європейського Союзу. Зокрема, у Латвії у школах національних меншин державною викладають від 60 до 80% предметів. У планах тамтешніх депутатів – за два роки перевести школи повністю на латвійську. ЄС готовий цьому сприяти, виділить кошти на перекваліфікацію вчителів.

Ліберальнішим є освітнє законодавство у Польщі. Там існує декілька моделей навчання шкіл для національних меншин. Одна з них дозволяє вивчати практично всі предмети рідною мовою. Однак українська школа у Перемишлі, наприклад, так вчитися не захотіла. І ось чому:

"Якщо учень не здає польської мови чи математики, то він має просто закриту дорогу далі. Тут у нашій школі кількість годин української мови та польської є така сама. Наші випускники мають змогу добре підготуватися до того зовнішнього тестування", – наголошує директор комплексу загальноосвітніх шкіл ім. М.Шашкевича у Перемишлі (Польща) Петро Піпка.

Законопроект "Про середню освіту" готували понад півроку. Його передали на розгляд до Верховної Ради.

Перспективи затвердження законопроекту "Про середню освіту" – примарні. У період виборчих перегонів депутати не надто полюбляють реформи. Міносвіти сподівається бодай на розгляд законопроекту у першому читання ще цього року.

Сергій Барбу, Олексій Іванченков, "Час:Підсумки Тижня"

Попередній матеріал
Нова функція: у Telegram тепер можна видаляти повідомлення в будь-який момент
Наступний матеріал
Брифінг речника Міністерства оборони України – відео

І це у XXI столітті: майже 700 українських шкіл досі мають тільки вуличні туалети

У Києві дівчата накинулися на 15-річну школярку – батьки до поліції не зверталися

Масова неявка до школи: стало відомо, що трапилося з учнями Дніпра

У школі Дніпра на заняття не вийшли більш як 500 учнів

Стрілянина у бразильській школі: багато загиблих і травмованих

На Закарпатті подекуди 70% дітей не складають ЗНО з української мови – яка причина