"Брак заліза в раціоні чи наша нездатність його засвоювати й накопичувати в тілі викликають залізодефіцитну анемію – нестачу гемоглобіну і, як наслідок, погане постачання кисню тканинам. Ми відчуваємо слабкість, кволість, нездатність швидко бігати, концентруватися, і при цьому виглядаємо блідими, часто з темними колами під очима", – йдеться у тексті повідомлення.

Також виконувач обов'язків міністра охорони здоров'я пояснила, де шукати залізо:

1. У тваринних продуктах: червоному м'ясі, печінці, кров'янці — у 55-60% знаходиться в гемовій формі. В цьому разі іон заліза зв'язаний із великою органічною молекулою, що тримає його, як клешнями краба. В кишківнику воно поглинається значно ефективніше, ніж негемове залізо, притаманне рослинним продуктам. З м'яса, якщо все гаразд із травленням, засвоюється 20% заліза.

2. Негемове залізо зустрічається в добавках та рослинній їжі. Найбільший вміст заліза в горіхах, бобових, гречці, чорносливі, куразі й зелені, зокрема, кропиві та листовій капусті (кейл).
"Ви, мабуть, чули, що найбільше заліза не в кров'янці, а в шпинаті, тож їсти слід його. Але в шпинаті залізо утворює оксалати — солі щавлевої кислоти, які практично нерозчинні, а отже недоступні для засвоєння. Зі 100 грамів тушкованого шпинату вдасться засвоїти 1,7% наявного там заліза. Пророщування бобових та гречки й тушкування замість споживання в сирому вигляді покращують біодоступність заліза з рослинної їжі", – додала вона.

Добова потреба в залізі залежить від віку, ваги та фізіологічного стану:

• дітям до року потрібно близько 11 мг на добу;
• старшим дітям – 7-10 мг;
• підліткам і дорослим — 14-18 мг;
• людям старшим за 50 — 8 мг;
• під час вагітності потреба в залізі складає 27 мг на добу;
• у грудному молоці є залізо, але його кількість недостатня для дітей, старших за 4-6 місяців.

Як повідомляв 5.UA, очільниця Міністерства охорони здоров'я Уляна Супрун заявила, що планує залишитися в Україні і продовжувати працювати, навіть якщо після завершення виборів не буде виконувати обов’язки міністра.