Окопи у людський зріст, складні переходи, тунелі під землею. По-іншому безпечно і без втрат дістатися на передові позиції на цій ділянці фронту, де тримають оборону бійці Нацгвардії, – практично неможливо.
Вгризатися у землю Донбасу довелося з перших днів ротації, розповідає боєць з позивним "Лакі". А зважаючи на кількість глини у ній, це була нелегка робота.
Структуру місцевого ґрунту можна побачити і на прикладі цієї вирви завглибшки метр від міни 120-го калібру. Важкі ворожі снаряди приземлилися тут кілька тижнів тому. Є й свіжіші "прильоти" – у понеділок – біля сусідніх позицій. Доки у Києві говорять про мир, на "нулі" ним і не пахне.
"Десь 15 мін вони відправили, там були 12-ті вперемішку і 82-гі, десь у районі восьми часов вечора до 10 вони работали, накривали, безуспішно, тому що вони косі", – каже боєць Нацгвардії "Стрєл".
"Всі позиції, з яких по нас вівся вогонь, у нас під прицілом, тобто якщо по нас ведеться вогонь, то ми застосовуємо наші вогневі засоби, прикриваємо наших хлопців", – запевняє нацгвардієць "Арей".
У вівторок на цих позиціях тихо. Саме тому, що нацгвардійці гідно відповіли на понеділковий обстріл. Та попри оманливий спокій втрачати пильність тут не можна ні на мить. Ворожі снайпери – профі своєї справи із сусідньої держави – чатують навпроти цілодобово. Заради одного-єдиного пострілу.
"Сюди приїжджають російські снайпери-професіонали. Приїжджають представники спецпідрозділів, вони зазвичай працюють вночі, вони використовують дуже дорогу техніку для нічного бачення, тепловізійну техніку. Тактика їхньої роботи – це така типова тактика російського спецназу. Ми все це вивчаємо і дуже добре розуміємо, хто стоїть проти нас", – переконує "Арей".
"У нас існують контрснайперські заходи, є спеціально навчені люди, які працюють та вражають снайперів", – розповідає оборонець "Лакі".
Його самого охрестили "Лакі" – у перекладі з англійської означає щасливчик – не просто так. На четвертий день його ротації на фронті 21-річний боєць потрапив під масований ворожий обстріл. Йому і справді пощастило – куля лише торкнулася голови.
"Бій вівся дві години і в мене по голові пройшов касательний 7,62. На 3 міліметри зайшов, пройшов і за це мене хлопці прозвали "Лакі", – пояснив боєць бригади швидкого реагування Нацгвардії.
Свої трьохсоті – поранені – тут є навіть серед тварин. Нещодавно, розповідає "Лакі", довелося виходжувати одного з котів. Блукаючи полями, чотирилапий нарвався на ворожу розтяжку. Нині знову гасає окопами.
"Повернулася, кішка була розірвана від рота до щоки, полічили перекисом, йодом, усе нормально жива, здорова", – каже український захисник.
Тут щоранку над позиціями підіймають два стяги – синьо-жовтий та червоно-чорний. Щоб нагадати росіянам та їхнім найманцям, на чиїй вони землі. А для тих, хто з цим сперечається, відкриваючи вогонь по прапорах, є додатковий аргумент – "покемон" – так тут називають модернізований кулемет Калашникова.
"Он один стовп, он другий, от біля того другого стовпа це і є нижні окопи, з яких працюють Утьосом, ПК, РПК та СПГ", – зауважує "Стрєл".
Сьогодні "покемон" без роботи не залишиться, прогнозують бійці. По той бік фронту плануються гуляння. Одна з банд формувань відзначатиме річницю свого створення.
З Донецької області, Ольга Калиновська, Анна Несевра, "5 канал"
Міни виробництва РФ розривались просто в будинках українців – ФОТО з Золотого