Відносна тиша зберігається у Мар'їнці. Звідти – репортаж Мирослава Солонара.
"Господи, прости мене, боже... Оце трошки-трошки тихенько дали пожити. Хоть більш-менш", – каже місцева мешканка.
Людмила живе у прифронтовій Мар'їнці. На її вулиці майже кожен будинок пошкоджений снарядами російського агресора. Жінка втомилася від війни, смертоносне залізо не раз прилітало на її подвір'я.
"Нас уже скільки разів громили, навіть на постіль у нас впав снаряд. Нащо ця війна, для кого вона треба..." – міркує Людмила.
Людмила хоче, щоб скоріше настав справжній мир, а не тиша на кілька днів. Каже, тут її дім, і звідси вона не виїжджатиме. Щоправда, і залишились у цьому мікрорайоні Мар'їнки одиниці. Молодь давно виїхала, роботи немає і українських телеканалів теж.
"Щодня просто сиджу і дивлюсь телевізор. Я не знаю, якийсь російський по-моєму", – каже мешканка Мар'їнки.
Уже пішов шостий рік неоголошеної російсько-української війни. Це добре помічають цивільні жителі. Зокрема, у Мар'їнці кажуть вперше за довгий час запахло перемир'ям. Адже цей новий рік вони зустріли без обстрілів.
Те, що вогнева активність окупанта зменшилася, фіксують й українські вояки. Ворожих гранатометів та снайперських гвинтівок, від яких не рятує, ані каска, ані бронежилет, уже кілька днів не чули. Але метушня в окопах по той бік відчувається.
"По свіжаку, декілька засвітів, вночі лазили. Теж пару приходів, але це було по сусідніх позиціях і все. По нас сьогодні (2 січня – ред.) тиша", – розповідає військовослужбовець "Спартанець".
Підступну поведінку ворога за роки війни вивчив боєць Збройних сил на псевдо "Черепаха". Із російським агресором у нього свої рахунки. Хлопець із Криму, після його окупації пішов захищати Україну на схід. Нарікає, за час режимів припинення вогню загинув не один український військовий.
"Сидимо, чекаємо, або ще обідно: вони нас убивають, у них добре працюють снайпера. У нас тут дуже багато хед-шотов у голову", – зауважує боєць.
Увесь вогонь окупанти ведуть здебільшого із терикона. Поки напруга спала, вояки мають досить часу, щоби наговоритись із рідними.
"Я рідним уже давно кажу, що все добре, що все спокійно. Особо тут так не обстрілюють, слава Богу, ну я досить недавно, місяців два тут", – зазначає Віталій.
І навіть за такий короткий проміжок часу, зауважує Віталій, ворог не раз демонстрував – домовленості та режими тиші для них лише на папері.
"Підкрастись ближче або знищити хоч когось. Бували випадки, що приходять їхні служби ДРГ, ну пробують, але ми їх затримуємо", – переконує армієць Віталій.
Давати відсіч – першочергове завдання українських бійців, яке вони виконують. Розвідка інформує, що втрати російсько-окупаційних військ за увесь 2019 рік перевищують півтори тисячі осіб.
Із Дочеччини Мирослав Солонар, Сергій Клименко, "5 канал"
"Пишаюсь українською армією": Порошенко у госпіталі вручив нагороди пораненим армійцям 72-ї ОМБр ім. Чорних Запорожців – ФОТО
