Біля меморіального кургану "Героям Чорнобиля" у Києві вночі відслужили поминальний молебень. Вшанувати пам'ять померлих зібралися їхні рідні та працівники атомної електростанції. Євгенія Китаїва – докладніше.
Іван Кузьмін до меморіалу приходить щороку. Він працював на ЧАЕС слюсарем у турбінному цеху №1. Пригадує, як усіх працівників станції викликали на роботу вранці 26 квітня.
"У ніч я вже працював на станції, ми увімкнули дизелі… це станція вже ж не працює, а треба електроенергію, так ми дизельну електростанції включили – і вже давали струм на станцію. Потім відсікали вже третій від четвертого блоку, хлопці відкачували водень на турбінах. Якби водень не відкачали на турбінах, там би було ще дужче, ніж реактор", – розповідає Кузьмін.
Під час ліквідації аварії він тиждень провів у своєму цеху. Розповідає, лише раз відпросився, щоб провести родину, яку евакуйовували з Прип'яті. Коли дружину і дітей відправив до родичів, сам вирішив ще раз зайти до власної квартири.
Згадує: "Ми вдвох з під'їзду залишилися, теж з турбінного цеху Володя Сікора. Він заходить у під'їзд, а я ще не зайшов, просто переді мною якась наче стіна встала, я зупинився і все. Він обертається і каже: "Ваня, ти посивів, прямо на очах". 28 років мені було тоді, на момент аварії".
Про товаришів яких втратив, каже, говорити дуже важко:"Ось це мій обов'язок, нас з кожним роком все менше і менше сюди приходить… Важко".
Іще один тодішній працівник станції Володимир Кобчик пригадує, як мить вибуху змінила життя десятків тисяч мешканців міста Прип'ять: "Уже в цей час трагедія сталася. За кілька годин до трагедії було щасливе місто, були щасливі люди, були щасливі сім'ї. В одну мить, в одну цю секунду страшну – 01:24:40, сталося те, що всі жителі, а їх було понад 55 тис., це прекрасне місто було, залишилися без тих коренів – без будинку, без квартири".
Щороку пам'ять загиблих внаслідок аварії на ЧАЕС вшановують біля меморіального кургану в Києві. Тут збираються родини померлих та ті, хто сам брав безпосередню участь у ліквідації наслідків катастрофи. "Наш священний обов'язок – пам'ятати і молитися. Пам'ятати імена і загалом всіх тих, хто свого часу віддав здоров'я, віддав своє життя для того, щоб зберегти життя сотень і навіть тисяч людей", – наголошує священник.
Символічно молебень закінчується трагічним дзвоном саме о 01:24. У цей час 32 роки тому сталися вибухи на Чорнобильській атомній електростанції.
Євгенія Китаїва, Антон Андрущенко, Руслан Альмухамедов, "5 канал"
Дивіться також фотогалерею:
Ексклюзивні ФОТО: як виглядає масштабне "Укриття-2" над блоком ЧАЕС
