Лиман на Харківщині – місцеві називають столицею віників. Цей побутовий предмет у селі виготовляють уже понад 300 років. Хоча покупці й віддають перевагу сучасним приладам прибирання, у Лимані дбайливо зберігають традиції старовинного ремесла.
Віники великі і маленькі чи не біля кожного двору. Найбільший попит - з вересня по листопад. Вже понад 300 років у селі Лиман на Харківщині займаються виготовленням цього предмету побуту.
Колись люди засівали гектари землі навколо села турчиною, так тут кличуть просо. Кажуть, рослина ця до Лимана була завезена турками у давні часи.
"Відрубується снопик на довжину майбутнього віника. Ногою прижимається і візуально на око ріжеться", - демонструють місцеві.
Тетяна Щербак з подругами – одні з небагатьох, хто зберігає старовинні традиції.
Жінки діляться секретами гарного віника. Пучечок має уміщуватися у кулак. Збирають колоски коротший до довшого. А затягують на старовинному станку.
Світлана Волошина віники в’яже змалечку. Давнім традиціям навчилася у мами.
"Взагалі мені подобається в'язати. Заспокоює якось. І коли нав'яжеш багато – настрій підіймається", - ділиться жінка.
Нині саморобні віники все частіше витісняються сучасними побутовими приладами. Та лиманські господині наголошують - віник не абиякий оберіг. Якщо поставити його помелом догори біля порогу, у хаті буде добробут.
Оксана Нечепоренко, В’ячеслав Кузьменко, "5 канал"
