Бракує донорів. В Україні щодня помирають дев'ятеро людей, які не дочекалися трансплантації. Це ті пацієнти, яким не підходять органи рідних, і врятувати життя може лише посмертна трансплантація. Нині в Україні на пересадку чекають понад три сотні людей. Рідні померлих переважно відмовляються надати орган родича тим, кого це може врятувати. Чому склалася така ситуація, і як медики планують вплинути на неї, дізнавалася журналістка "5 каналу".
У відділенні діалізу Львівської лікарні швидкої допомоги нині з десяток пацієнтів, які без діалізу жити не можуть. Щоб одужати, потрібна трансплантація нирки. Але немає донорів.
"Зараз катастрофічна ситуація в плані донорів. Щодня помирає до 9 людей, які так і не дочекалися органу для трансплантації. Це люди, які звертаються до нас на фінальній стадії захворювання. Тобто ніякого лікування, крім заміни органу, немає", – зазначає керівник центру трансплантації Львівської лікарні швидкої допомоги Максим Овечко.
Нині у базі медзакладу понад 3 сотні пацієнтів, які очікують на трансплантацію органів.
"Це наш лист очікування, в теках все про пацієнтів, які до нас звернулися на трансплантацію. Тут по групах крові. На трансплантацію серця, печінки, нирки. Тут їхні обстеження. От, наприклад, 4 група. Тут є вся Україна", – додає Максим Овечко.
Пані Віта втратила доньку. 27-річна дівчина померла від цирозу печінки, так і не дочекавшись пересадки органу.
"Просто час йде на години. Я звертаюся до всієї України, до всіх людей, я прошу, ви можете допомогти", – зауважила мешканка Рівного Віта Кіркова.
46-річному Андрію Івасечку пощастило. Минулого тижня чоловіку пересадили нирку. Нині він почувається добре та готується до виписки. Його життя врятував 61-річний чоловік, який помер від інсульту.
"Живемо і будемо жити. Дуже дякую, вони дали нам шанс. І хотів сказати людям, щоб не відмовлялися. Якби настав час мій, я б віддав сам, лиш би інші люди жили", – акцентував увагу пацієнт Андрій Івасечко.
Щотижня в лікарнях помирає один-два потенційних донори, розповідають медики. Вмовити родичів погодитися віддати органи майже неможливо.
"Це страх. Що скажуть сусіди, родичі, друзі, колеги, останні два випадки були через це. Є відчуття, що він такий родився і такий має померти. Церква і релігія підтримує нас. І досить часто священики беруть участь у розмові", – пояснює завідувачка відділення реанімації та інтенсивної терапії Львівської лікарні швидкої допомоги Наталя Матолінець.
Керівник центру трансплантації Львівської лікарні швидкої допомоги Мксим Овечко підсумовує: "В нас є презумпція незгоди, на відміну від сусідньої Білорусі. Відсотків 50 ми отримуємо незгод. І від цього дійсно помирають люди".
Рішення хлопця врятувало життя 4 людям. Після смерті мами Любомир, не вагаючись, дав дозвіл на пересадку серця, двох нирок та печінки.
"Втрачаючи близьку людину, можна дати шанс на життя комусь іншому. У випадку з моєю мамою, вона, помираючи, врятувала 4 життя. Пройшло 8 місяців уже, і я не жалію про те, що вирішив так. І закликаю інших. Бо дивлячись в очі тих людей, ви будете впевнені в цьому. Це прояв любові – помираючи, дати шанс іншим людям", – наголосив син донорки Любомир Миколишин.
Нині Любомир спілкується з пацієнтами, яким пересадили органи його мами. Каже, за цей час стали як рідні. Медики сподіваються, що посмертна трансплантація в Україні стане нормою. Тоді за рік лише у львівському центрі трансплантації зможуть рятувати до пів тисячі людей.
Марта Шикула, Євген Радіон, Львів, "5 канал"
Читайте також: На Черкащині вперше провели трансплантацію серця: як почувається пацієнт
