Що об'єднує фільм "Армагедон" і космонавта Каденюка: ТОП історій про українців, які підкорювали Всесвіт Читайте по-русски

Космос відкриті джерела
Гімн України і "Дивлюсь я на небо...", а ще картини львівського художника – українська культура сягнула космосу в буквальному сенсі слова. Чому першим космонавтом незалежної України не стала жінка? І чому першою людиною в космосі став саме Гагарін, хоча претендентів на політ було троє? Ми зібрали для вас кілька фактів, які допоможуть зрозуміти усі "чому"

Як українець ледь не став першою людиною в космосі

Першим українцем, який побував у космосі – ще до здобуття Україною незалежності – був Павло Попович. Його політ відбувся в серпні 1962 року. Політика радянської верхівки не дозволила йому стати першою людиною в космосі:

"Нас готували до першого польоту нарівні з Юрою Гагаріним. Правда, ми з Ніколаєвим (ще один кандидат на політ у космос – ред.) знали, що ні я, ні він першими не полетимо. Піонером у космосі, згідно з тодішньою політикою, повинен бути росіянин. Від цього нікуди не дінешся", – згадував він.

Відома історія про те, як Попович виконував у космосі українську пісню. 24 роки прожив в Україні генеральний конструктор Сергій Корольов, однією з улюблених пісень якого була "Дивлюсь я на небо…". Так ось будучи на борту корабля, Попович виконав цю пісню. Він знав, що в Центрі управління польотами під час сеансу радіозв'язку присутній Корольов. Причому другу фразу Попович перефразував: "…ось я сокіл, і ось я літаю!" – замість "Чому я не сокіл, чому не літаю?".

Другий раз Попович літав у космос через 12 років – в липні 1974-го. За кожен із польотів українець отримав звання Героя Радянського Союзу.

Космонавт Павло Попович
Космонавт Павло Поповичвідкриті джерела

Спочатку Корольову ламали пальці на руках, а потім... поховали у Кремлівській стіні

Під керівництвом Сергія Корольова 4 жовтня 1957 р. СРСР вивів на навколоземну орбіту перший штучний супутник Землі.

Завдяки науковцю в космосі побували перша тварина і перший екіпаж, а ще – відбувся перший радіозв'язок між двома пілотованими кораблями. У космос полетіли собаки Білка та Стрілка.

12 квітня 1961 р. вперше у світі в космос полетіла людина. Полетівши старшим лейтенантом, Юрій Гагарін приземлився вже майором. Політ Гагаріна тривав 109 хвилин, – і при цьому Сергій Павлович Корольов постійно залишався в тіні.

Сергій Корольов
Сергій Корольоввідкриті джерела

У 1938 році Сергій Корольов був заарештований за звинуваченням у завданні шкоди розвитку військової техніки. Причиною арешту став донос "доброзичливців". Спочатку покарання вiдбував на Колимi. Під час допитів НКВСники кілька разів ламали йому пальці і зламали щелепу – пізніше ця травма не дозволить врятувати життя Корольова... Для усвідомлення цинізму варто зазначити, що після смерті урну з його прахом встановили на Червонiй площi, в Кремлiвськiй стiнi.

У воєнний час тоді ще заарештований Корольов під керівництвом Туполєва в тилу будував літаки та ракети, а в липні 1944 року конструктора звільнили.

Улюбленими українськими піснями Корольова були "Дивлюсь я на небо…" та "Реве та стогне Дніпр широкий". До слова, саме пісня "Дивлюсь я на небо…" стала одним зі стимулів, що привели Корольова до захоплення космосом. А український космонавт Павло Попович зробив своєму головному конструктору справді неземний подарунок: заспівав Корольову його улюблену пісню… із космосу!

Нога людини ступила на Місяці – завдяки українцю

Завдяки українцю став можливим політ на Місяць американця Ніла Армстронга. Цей українець – Олександр Шаргей, більше відомий як Юрій Кондратюк.

У своїй першій книжці "Тим, хто буде читати, щоб будувати" (1919) він вивів основне рівняння руху ракети, навів схему та опис чотириступінчастої ракети на киснево­водневому паливі, камери згоряння ракетного двигуна з різними комбінаціями розташування форсунок окисника й пального, параболоїдного сопла й багато іншого. Запропонував використовувати опір атмосфери для гальмування ракети під час її спуску з метою економії палива, під час польотів до інших планет виводити корабель на орбіту штучного супутника, а для посадки на них людини й повернення на корабель застосувати компактний злітно­посадочний модуль (реалізовано американським агентством NASA у програмі Apollo), використовувати гравітаційне поле небесних тіл для додаткового розгону або гальмування космічного апарата для польотів у Сонячній системі ("пертурбаційний маневр"), розглянув можливість використання сонячної енергії для живлення бортових систем космічних апаратів і розміщення на навколоземній орбіті великих дзеркал для освітлення поверхні Землі.

1928 р. Олександр Шаргей за власний кошт опублікував роботу "Завоювання міжпланетних просторів" – більшовиків не цікавив космос, щоб виділяти гроші на такі "дурниці".

Юрій Кондратюк
Юрій Кондратюк http://na-skryzhalyah.blogspot.com

Він запропонував оптимальний шлях ракети після її старту ("траса Кондратюка"), а саме: вертикальний підйом крізь щільні шари атмосфери, а далі на орбіту за певною траєкторією. Він розглянув питання теплового захисту космічних апаратів під час руху в атмосфері. Але найголовнішою пропозицією стали проміжні міжпланетні бази із запасами всього необ­хідного для тривалого польоту. Він підкреслював необхідність створення постійної космічної бази на орбіті навколо Місяця, куди вантажі доставлятимуть автоматичні вантажні ракети, а міжпланетні кораблі зможуть поповнити запаси й продовжити шлях до Марса, Венери або Меркурія.

У Головному управлінні пілотованих польотів NASA під час підготовки програми "Аполлон" через ідеї Шаргея навіть посперечалися. Група керівника програми "Аполлон" Джона Губолта пропонувала вивести корабель на навколомісячну орбіту, потім відокремити і спустити на Місяць спеціальну кабіну. Саме цю ідею, з якою згодом погодилися всі розробники, американець узяв із книги Шаргея, яка дивом опинилася в Бібліотеці Конгресу США.

Губолт згадував, що коли в 1968 році спостерігав за стартом ракети, яка повинна була понести корабель "Аполлон-9" в напрямку до Місяця, то думав про українця, який розрахував трасу, по якій повинні були летіти троє астронавтів.

Коли в СРСР з візитом приїхав Ніл Армстронг, який став першою людиною на Місяці, то біля будинку в Новосибірську, де примхами долі колись опинився Кондратюк, астронавт зачерпнув жменю землі і забрав із собою.

Народжені в Північній Америці – з українською кров'ю

Роберта Лінн Бондар народилася в Онтаріо в родині етнічних українців. Вона стала першою канадською жінкою-астронавтом і першим лікарем-невропатологом, який побував у космосі – і там мала конкретне завдання: досліджувати вплив невагомості на людину та рослини. Її політ відбувся в січні 1992 року – через 8 років після зарахування Бондар до загону астронавтів. На її честь у Канаді названо 4 школи.

Роберта Лінн добре засвоїла українську мову, хоча на Батьківщині батька не була жодного разу. Є почесним доктором понад 20 університетів США й Канади, членом Конгресу українців Канади.

Роберта Лінн Бондар із командою
Роберта Лінн Бондар із командоюvolyn.com.ua

А доля космонавтки Джудіт Резнік свідчить, наскільки небезпечними є космічні польоти. Дочка єврейських емігрантів з України, в січні 1978 року вона була відібрана в кандидати на політ, який став для неї перший. І який успішно відбувся наприкінці серпня 1984 року – на борту корабля "Діскавері.

Однак її наступна експедиція в космос 1986-го стала для Джудіт останньою. Під час старту космічного корабля Challenger загинули всі семеро членів екіпажу, включно із нею.

Космонавтка Джудіт Резнік
Космонавтка Джудіт Резніквідкриті джерела

Батьки Гайдемарі Стефанишин-Пайпер емігрували в США із Західної України. Астронавт полетіла в космос в 2006 році. У січні 2007 року американка прилетіла в Україну, де відвідала рідне село батька, де живуть 16 двоюрідних братів і сестер Стефанишин-Пайпер. До речі, саме її Леонід Каденюк вибрав як людину, яка повинна була повідомити його сім'ю, якби він загинув під час польоту в 1997 році.

"Коли відчуваєш поштовх від двох ракетних двигунів, як вони запалюються і ракета піднімається – це величезне хвилювання. Ти знаєш, що це просто неймовірна сила, яка намагається виштовхнути нас у повітря. Це неймовірно. При цьому ти сидиш у кріслі, прив'язаний. І ти дійсно відчуваєш цю неймовірну силу. Все, про що я думала – вау, я зараз буду в космосі! Це насправді сталося – я в космосі", – згадувала вона свій перший політ.

Астронавтка Гайдемарі Стефанишин-Пайпер
Астронавтка Гайдемарі Стефанишин-Пайпер 5 канал

Шатл із фільму "Армагедон" – і українські космонавти

Політ першого космонавта незалежної України Леоніда Каденюка у складі міжнародної експедиції відбувся 1997 р. і тривав 17 днів.

Українець летів на тому самому шатлі, який у 2003 році згорить, повертаючись на Землю. Цей самий корабель використовували для зйомок у фільмі "Армагеддон" із Брюсом Віллісом і Беном Аффлеком. Згаданий фільм знімали саме тоді, коли Каденюк тренувався в NASA.

"Армагеддон" знімався у мене на очах, коли я проходив підготовку в США. Одного разу ми приїхали на мис Канаверал, на чергове тренування, і там проходять зйомки. Наш корабель "Колумбія" був живою декорацією в цьому фільмі. Сама ідея фільму дуже хороша і актуальна. Але сам фільм я сприймав дуже погано. Там було багато вибухів, а такого не буває", – згадував перший космонавт незалежної України.

Екіпаж 'Колумбії', Леонід Каденюк
Екіпаж 'Колумбії', Леонід Каденюквідкриті джерела

Леонід Каденюк мріяв вирушити в космос, відколи дізнався про політ Юрія Гагаріна. Тоді майбутньому українському космонавту було 10 років.

У 1976 році його відібрали до загону радянських космонавтів. Мрію життя вдалося здійснити через 21 рік.

У космосі Каденюк досліджував вплив невагомості на три види рослин – ріпу, сою і мох.

Для пробудження космонавтів на кораблі зазвичай використовуються мелодії, обрані самими учасниками програми. Каденюк собі на "будильник" поставив гімн України. Тому двічі за час його перебування в космосі учасники міжнародного екіпажу прокидалися під музику Михайла Вербицького.

Перший космонавт України Леонід Каденюк пішов із життя в січні 2018 року.

У СРСР цю трагедію старанно замовчували

Дуже мало відомо про трагічну історію молодого українського космонавта – учасника першого загону космонавтів, відібраних для перших польотів у космос. Поруч із Гагаріним, Леоновим і Поповичем був і 23-річний Валентин Бондаренко з Харкова.

З 31 травня 1960 року він проходив підготовку до польоту на космічному кораблі Восток.

Під час одного з тренувань Бондаренку довелося 10 днів пробути в суднокамері – це було випробування тишею і самотою. У кінці він зняв з тіла датчики, протер їх спиртом, але необережно кинув вату на спіраль розжареної електроплитки. В умовах чистого кисню вогонь поширився по камері, яку неможливо було швидко відкрити.

Лікарі 8 годин боролися за життя Бондаренка. Група космонавтів на чолі з Гагаріним кілька годин провела в лікарні.

Загиблий космонавт Валентин Бондаренко
Загиблий космонавт Валентин Бондаренкоdiit.cz

Через 19 днів після загибелі молодого харків'янина перша людина полетіла в космос.

У Радянському Союзі про його смерть ніде не повідомлялося. Перші згадки про цю історію з'явилися на Заході аж 1980 році, а в СРСР аж у 1986 році – через 25 років після його смерті.

Першою в незалежній Україні в космос могла полетіти жінка

Був також великий шанс в української жінки стати космонавтом. Нею ледь не стала Надія Адамчук, яка у 1990-х була співробітницею Інституту ботаніки імені Холодного Національної академії наук України.

У 1996 році її включили до складу групи космонавтів України для проходження підготовки до польотів на кораблях системи Space Shuttle (крім Адамчук, там були Каденюк, В'ячеслав Мейтарчан і Ярослав Пустовий). У листопаді 1996 року вона прибула в США для проходження передпольотної підготовки. Однак незабаром перервала підготовку і повернулася в Україну.

Американські психологи вважали негативом те, що Адамчук не мала досвіду боротьби зі шкідливими звичками. Зрештою, у космос від України відібрали Каденюка, який більше 20 років готувався до цієї події.

Надія Адамчук
Надія Адамчуквідкриті джерела

Адамчук згодом обробляла і перевіряла результати експериментів із рослинами, які проводив у космосі український астронавт. А в 2003 році отримала премію президента України за роботу "Гравічутливість рослин на клітинному і молекулярному рівнях".

Українські художники – у космосі

На першій в історії художній виставці в космосі були представлені роботи львівського художника Ігоря Подольчака. Проходила вона на російській орбітальній станції "Мир" 25 січня 1993 року. У межах виставки були представлені два офорти, які розглядали двоє російських космонавтів – Сергій Авдєєв і Анатолій Соловйов. Для підтвердження проведення заходу, вони зняли процес на відео.

"Твори мистецтва живуть не тільки на Землі, але й у космосі. Це необхідність, оскільки, коли людина потрапляє в космічний простір, працює в екстремальних умовах, то виникає потреба в мистецтві, можливо, навіть в незвичайному мистецтві", – говорили космонавти, знімаючи відео.

Художня виставка Ігоря Подольчака в космосі
Художня виставка Ігоря Подольчака в космосіgazeta.ua

Виставка стала частиною проєкту "Мистецтво в космосі". Цей проєкт вперше представляв Україну на Бієнале мистецтва в Сан-Паулу (Бразилія) в 1994 році.

Космонавти повернули офорти на землю, поставивши на них бортову печатку.

У 2014 році Подольчак, який починав як художник і куратор сучасного мистецтва, за рейтингом видання Forbes був визнаний одним з 10 найбільш видатних кінорежисерів України.

Інформацію взято з відкритих джерел

Читайте також: "Визнаючи благородний характер української нації": як 101 рік тому Ватикан підтримав незалежність УНР

Попередній матеріал
15 неймовірних фактів про наш світ, яких ви не знали
Наступний матеріал
"Відсиди за Томос": як російська пропаганда працює проти Порошенка і ПЦУ
Loading...