У Свято-Дмитрівському храмі Харкова прощалися з дитячим письменником Володимиром Вакуленком.
Рештки Володимира Вакуленка виявили в Ізюмі на місці масового поховання у могилі під номером 319. Упізнали його за результатами ДНК-експертизи.
"Ми з певністю можемо констатувати, що рештки, які вилучила поліція з могили під номером 319, є рештками Володимира Вакуленка, українського письменника, якого було вибито. За результатами додаткового огляду ми встановили в тілі наявність двох куль 9 мм калібру, що ймовірно можуть бути кулі випущені з пістолета "Макарова", – зазначив голова слідчого управління ГУНП у Харківській області Сергій Болвінов.
Повномасштабна війна застала письменника у рідному селі Капитолівці поблизу Ізюма. Там Володимир жив та виховував молодшого сина.
"Володю всі закликали через соцмережі і через телефон, аби він виїхав. Бо ми всі розуміли, що його не залишать живим. Але ж він вибрав таку позицію, що я тут потрібен, це моя земля і я звідси не поїду", – розповіла подруга Володимира Вакуленка Тетяна Гуцаленко.
Знайомі кажуть: Володимир принципово не брав російську гуманітарку, якою вороги умащували місцевих, і не приховував своїх проукраїнських поглядів під час окупації. рашисти приходили за ним двічі. Першого разу сильно побили та відпустили. На другий день забрали знову.
"Він якраз був на городі, у землі порпався. Ото в сандалях, у спортивних штанах і забрали його, дитину нам залишили. І все, ото ми його останній раз і бачили", – каже вітчим Володимира Вакуленка Василь Ігнатенко.
Рідні та друзі переконані: Володимира здали ворогам односельці: "Його там "гарні" хлопці здали, щоб вислужитися перед оцією владою. Однозначно".
"У нас у селі багатьох хлопців здали. Були списки, в магазин зайдуть, а він АТОвець. І не одного його там вбили. Казали: "Вони самі себе так вели, вони нарвалися", – розповідає Тетяна.
"Він розумів, що за ним прийдуть. Не сказати, що він готувався до цього якось, але він знав, що рано чи пізно за ним прийдуть. С тих відомостей, які є в щоденнику, можна зрозуміти, що він абсолютно був відкритий у своїх поглядах", – зауважує заступниця директорки харківського літературного музею Тетяна Єгошина.
Саме про це Володимир Вакуленко написав у своєму щоденнику. Нині листочки у клітинку без обгортки зберігаються у Харківському літературному музеї. Там же – роздуми та свідчення письменника під час окупації.
"У цьому щоденнику, що дивує, немає якогось страху і немає якогось відчаю, і немає, я б сказала, здивованості тим, що відбувається. Він в певних місцях повторює, що його, навіть, самого дивує абсолютний спокій його внутрішній", – переповідає Тетяна Єгошина.
Щоденник музейникам передала письменниця Вікторія Амеліна. Вона фіксувала воєнні злочини росіян разом із правозахисниками і першою навідалася до батьків Володимира. Вони і сказали, що напередодні арешту письменник закопав написане у батьківському саду.
"Я одразу, коли розгорнула щоденник побачила – Все буде Україна, я вірю в перемогу! І подумала, наскільки ж сильним був Володимир Вакуленко, що ці слова він писав 23 березня або раніше. Володимир Вакуленко був впевнений, що його рідний Ізюм визволять і що щоденник його знайдуть", – наголосила письменниця Вікторія Амеліна.
Друзі Володимира хочуть видати щоденник. Та це вирішуватимуть рідні Володимира. Нині вони опікуються сином письменника. У 15-річного Віталика діагноз – аутизм.
"Дуже за батьком сумує. Володя весь час був разом із ним", – каже вітчим письменника.
Володимира Вакуленка поховали на одному з кладовищ Харкова. Рідні сподіваються, що його вбивць і навідників знайдуть.
Оксана Нечепоренко, Антон Авіжас, Харків, "5 канал"
Як раніше повідомляв 5.ua, у боях під Бахмутом загинув 26-річний Вадим Хлуп'янець, артист балету Київського театру оперети.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Дивіться також відео за темою.
Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
