"Прощання з м'ясником" у Харкові та тиха скорбота в Києві: Україна вшанували пам'ять жертв політичних репресій

День вшанування пам'яті жертв політичних репресій president.gov.ua
Биківнянський ліс під Києвом приховує тисячі історій закатованих. Деякі історики називають цифру до 100 тисяч замордованих.

В Україні сьогодні – День пам'яті жертв політичних репресій. Як пам'ять загиблих вшановували в різних містах Україні, далі журналісти "5 каналу".

  • Київ

У Києві вшанували пам'ять жертв політичних репресій. Жалобний захід відбувся на території меморіального комплексу "Биківнянські могили". Саме в цьому лісі було найбільше за кількістю поховань розстріляних тоталітарним режимом наприкінці 30-х – на початку 40-х років минулого століття на території України. Тільки за один день 19 травня 1938 року сталінський режим закатував півтисячі осіб у столиці. У скорботний день вшановують пам'ять рідні репресованих, небайдужі громадяни, перші особи держави. Більше розкаже журналіст "5 каналу" Евеліна Михайленко.

У меморіальному комплексі Биківнянські могили від самого ранку збираються люди. Серед них і родичі репресованих тоталітарним режимом. Приїздять із різних куточків України, приносять живі квіти та портрети закатованих.

Родина репресованого Івана Сернецького приїздить до меморіалу вже 5-й рік поспіль. Відтоді, як отримали підтвердження, що їхній родич закатований у Биківнянському лісі. Він, як і тисячі інших,  розстріляний тут за надуманим обвинуваченням.

Ольга Піддубна, онука репресованого, каже: "За те, що, як співав Яремчук, і тато завжди мій плакав, що "я сильно любив Україну, мабуть в тому провина моя". Батькові сестри досі, напевно, здригуються від цього, до цих пір напевно бояться усвідомити, що вони не діти ворога народу".

На державному рівні пам'ять репресованих вшановують у третю неділю травня тільки з 2007 року. Покласти квіти до меморіалу приїздять перші особи держави, дипломати та культурні діячі. Репресованих ушановують хвилиною мовчання та кладуть квіти до стел із їхніми іменами.

"Наш народ заплатив надто високу ціну за ці прорахунки, прорахунки, які були зроблені 100 років тому, і ми не маємо допускати навіть думки про те, щоби повторити той гіркий досвід знову. Тому щоразу неодмінно підтверджуємо тезу про незворотність нашого європейського курсу", – говорить Президент України Петро Порошенко.

День вшанування пам'яті жертв політичних репресій
День вшанування пам'яті жертв політичних репресій president.gov.ua

Наприкінці тридцятих це місце було об'єктом спеціального призначення НКВС. Пам'ятні таблички на деревах нагадують імена закатованих у Биківнянському лісі. Серед них і письменники, і композитори, і митці – ті, хто заважав сталінському режиму. Досі точна кількість репресованих невідома. Встановлено імена понад 19-ти тисяч розстріляних. Проте деякі історики називають цифру до 100 тисяч замордованих.

Пошукові роботи досі тривають. Але процес гальмується, тому що значна частина документів міститься у московських сховищах, а частина в архівах спецслужб. Биківнянський ліс приховує тисячі історій закатованих.

Евеліна Михайленко, Олексій Іванченков, Євген Школьник, Михайло Третяк, "5 канал"

 

  • Харків

"Прощання з м'ясником". Біля погруддя маршала Жукова в одному з районів Харкова відбулася акція проти повернення його імені міському проспекту. 8-го травня на сайті міськради зареєстрували петицію перейменувати проспект Петра Григоренка. Її підтримав чільник міста – Геннадій Кернес. Петиція швидко набрала необхідну кількість голосів, а топонімічна комісія погодила перейменування. Щоб цьому завадити, активісти скликали на мітинг патріотів не лише у Харкові, а й в інших містах. Детальнішге розкаже журналіст "5 каналу" Оксана Нечепоренко.

Через репресії радянського режиму та голодомор у Світлани Гнипи загинули майже всі рідні. Нині Світлана Гнипа прийшла на акцію проти повернення проспекту в одному з районів міста імені Жукова. Каже: один з її дідів був серед так званих "чорнопіджачників", яких у 43-му мобілізували та погнали на форсування Дніпра. Про це жінка дізналася від матері, яка також була причетна до форсування Дніпра. Дідусь додому так і не повернувся.

"Вона ще не була у формі, вони тягали дрова для того, щоб робити переправу через Дніпро. От її війна почалася з форсування Дніпра і визволення Києва. Вона розповідала цей жах, як цих хлопців, їх заганяли, як вони у ватниках, хто в чому просто топилися", – розповідає пані Світлана. 

Біля погруддя Жукову на проспекті, який ще до 2016 року носив його ім'я, зібралося більше сотні людей. Прийшли висловитися проти спроб міської влади змінити назву проспекту. 8 травня про це повідомив міський голова Харкова Геннадій Кернес. Відповідна петиція була зареєстрована на сайті міськради та швидко набрала необхідну кількість голосів.

Акція інформативна, кажуть організатори. Хочуть розповісти харків'янам, яким саме був радянський маршал. Задля цього цитують спогади сучасників про Жукова та його накази.

"Наказ – раз'яснити всьому особовому складу, що всі сім'ї тих, хто здався ворогові будуть розстріляні й після повернення з полону вони теж будуть всі розстріляні. Командувач Леніградским фронтом Жуков". – Розумієте ?? Це просто нелюди!".

Біля погруддя поруч із патріотами близько двох десятків пенсіонерів. Честь маршала хочуть захищати до останнього. Час від часу між обома таборами відбуваються запеклі суперечки. Щоб не допустити провокацій і сутичок, поліція оточила монумент. Втім активісти мітинг не припиняють і складають біля пам'ятника цеглу. Потім – прощання з кривавим м'ясником Жуковим. У небо запустили карикатуру зображення маршала, в парадному мундирі та облитого червоною фарбою.

Харків'ян підтримали і в інших містах України. Зокрема, в Дніпрі на центральній площі, де 5 років тому знесли пам'ятник Леніну, активісти встановили символічний монумент. Як символ совка, який залишається у головах деяких українців.

Оксана Нечепоренко, В'ячеслав Кузьменко, Наталія Світлова, Олександр Пронський, Харків, "5 канал"

 

Додамо, що через зворотню декомунізацію Харкова акція під назвою "Совок не пройде" відбулася у столиці. Кияни та гості міста спрямували свій протест на адресу міського голови Харкова Геннадія Кернеса. Активісти символічно вбралися у одяг радянських часів, у руках тримали совки для прибирання сміття та плакати з гаслами. Учасники встановили і пам'ятник "совку". Мовляв, на згадку про часи репресій та окупації. Активісти наголошують: цю акцію у Києві, як й у інших містах, будуть повторювати.

Попередній матеріал
1944 – 2019: геноцид кримськотатарського народу не завершувався – чому про 18 травня варто знати кожному
Наступний матеріал
У пам’ять про Гію Ґонґадзе: спогади колег та деталі вбивства журналіста
Loading...