Почали підкорення Канади 130 років тому: що відомо про українців, які змінили обличчя країни Кленового Листя

Українці в Канаді Library and Archives Canada
Першим "мігрантом" з України до Канади можна вважати колосок пшениці з Галичини, привезений 1842 р. канадським фермером Давідом Файфом (David Fife) з Ґлазґо (Шотландія), де розвантажувався ґданський пароплав з українським хлібом. Цей вид пшениці було названо Red Fife, він родив набагато більшу кількість зерна, ніж інші види, і мав прекрасну якість

Згодом Red Fife став одним з основних видів, поширених у Канаді і півночі США. Його єдиним ґанджем були більша висота та пізніше дозрівання. Пізніше Red Fife схрестили з Hard Red Calcutta – новий вид назвали Marquis. До 1928 р. 85% усіх посівів ярої пшениці у Канаді був Marquis із половинчастим українським походженням.

  • Перша документована хвиля еміграції до Канади припала на 1891-1892 рр., хоч загально вважається, що переселенці з України з'явилися там значно раніше, просто їхній вплив на канадські громади був незначним.

У квітні 1892 р. кілька родин із с. Небилів (район Калуша в Галичині) оселилися на північному сході від Едмонтона.

Перед ними Канаду відвідали Василь Еленяк та Іван Пилипів, які, а саме Іван, спонукали ці приїзди. Це перші офіційно зареєстровані українці, що прибули до Канади 6 чи 7 вересня 1891 р. Відтоді почалася масова еміграція українців (переважно збіднілих селян із західноукраїнських земель), якій сприяла імміграційна політика Канади.

Перші українські емігранти до Канади
Перші українські емігранти до Канадиosvitaua.com

Зацікавленість місцевої влади у значному притоку іммігрантів зі Східної Європи зумовлювалася економічною доцільністю: безкраї прерії південного заходу Канади залишалися неосвоєними й потребували дешевої робочої сили, спроможної обробляти землю (на світовому ринку в цей час стрімко зростає потреба в пшениці). Тому влада, особливо ліберальний уряд У. Лор'є, стимулювала переселення східноєвропейських селян, надаючи їм гомстеди (земельні наділи) по 65 га.

Коли 1896 р. з'явилася праця Осипа Олеськова, професора сільського господарства у Львівській вчительській семінарії, вона скерувала імміграцію до Канади на організоване русло. Саме Олеськів вважається батьком української імміграції.

У 1891-1914 рр. до Канади приїхало майже 170 тис. українців, емігрантів із Галичини й Буковини.

Як потенційні фермери українські іммігранти оселялися в новостворених південно-західних провінціях Манітобі, Саскачевані та Альберті, перетворивши широку смугу канадських прерій на "хлібний кошик світу". Так у степових провінціях Канади виникла низка українських поселень: Україна, Київ, Полтава, Тернопіль, Коломия, Січ, Дніпро, Дністер, Карпати, Шевченко і т.д. (нині в Канаді майже 200 поселень і місцевостей мають питомо українські назви). Від самого початку ці поселення утворювалися громадами, сформованими з колишніх мешканців сіл і повітів, з яких вони емігрували. Саме тут згаданий вище перепис 1921 р. зафіксував проживання 90,1% українців.

Емігранти з України за роботою у полі. Канада. 1904 р.
Емігранти з України за роботою у полі. Канада. 1904 р.istpravda.com.ua

Емігранти з України за роботою в полі. Канада. 1904 р.

Втім не всі поселенці осіли на фермах. Багато хто працював на заводах і підприємствах у містах.

Група українських вуглекопів у Канаді. 1904 р.
Група українських вуглекопів у Канаді. 1904 р.istpravda.com.ua

Група українських вуглекопів у Канаді. 1904 р.

  • Друга хвиля імміграції почалася вже після Першої світової війни і тривала у 1922-1939 рр.

Хоча людей приїздило значно менше, втім причини втечі були не господарськими, а політичними. УНР та ЗУНР припинили своє існування. До берегів Канади тоді пристало майже 68 тис. українців, переважно з Галичини, Буковини, а також Волині, яка опинилася в кордонах польської держави.

Обійстя Пилипових в поселенні Стар (1932 р.)
Обійстя Пилипових в поселенні Стар (1932 р.)Національна бібліотека ім. В.Вернадського

Більшість іммігрантів були хліборобами, однак якісна земля біля поселень уже коштувала відповідних грошей. Вихідці з України потягнулися до міст.

Серед нових мігрантів було чимало учасників визвольної боротьби 1917-1922 рр. Переселенці першої хвилі орієнтувалися на канадські справи, а нової – більше зосереджувалися на покинутій Батьківщині та визвольній справі. Через це між тими й іншими почали виникати конфлікти. Виникла потреба поєднати і цілеспрямувати носіїв різних політичних поглядів, суспільних переконань та конфесій.

1926 р. до федерального парламенту Канади було обрано першого українця – громадського діяча і педагога Михайла Лучковича. Протягом своїх двох каденцій (1926-1935 рр.) він працював у парламенті задля захисту національних, політичних, соціальних і культурних прав української спільноти та іммігрантів із Центрально-Східної Європи в цілому. І ця робота була досить успішною – уже на початку 1930-х рр. канадські англомовні газети почали висвітлювати участь українців у розвитку Канади, доводячи, що українці належать до "найкращих поселенців, яких тільки ця країна має".

Михайло Лучкович
Михайло Лучковичosvitaua.com

У роки голодомору з трибуни канадського федерального парламенту Лучкович привертав увагу своїх колег та громадськості до цієї трагедії. Беручи участь у засіданнях Ліги націй канадський парламентар також намагався підняти "українське питання". А 1931 р. він представляв Канаду і Велику Британію на міжнародній арені під час міжнародного конгресу парламентарів у Бухаресті.

Із моменту обрання Лучковича депутатом федерального парламенту Канади помітно збільшується участь українців в органах влади Канади всіх рівнів. Зокрема, до федерального парламенту, за різними підрахунками дослідників, протягом 1940-1964 рр. було обрано від 10 до 31 осіб українського походження із 120, що балотувалися. Більшість із них представляла в парламенті Консервативну партію.

1940 року було засновано Конгрес українців Канади – своєрідний координаційний центр української діаспори в Канаді, утворений за допомогою канадського федерального уряду для більш ефективної взаємодії української діаспори з урядом Канади. КУК об'єднав майже всі українські організації в цій країні, крім тих, що співпрацювали із "совєтами" (зараз до КУК входить майже 200 організацій).

В Оттаві діє Інформаційне бюро КУК, яке представляє інтереси української громади перед парламентом та урядом країни. Президент і президія КУК щороку зустрічаються з міністрами федерального і провінційних урядів, канадськими парламентарями, послами України в Канаді і Канади в Україні, під час яких обговорюють і вирішують питання становища української діаспори та канадсько-українські відносини загалом.

  • Третя хвиля імміграції. У 1946-1961 рр. українців за океан гнали наслідки Другої світової. Політична ситуація у Східній Європі примусила українців шукати притулку за кордонами Батьківщини. З них 37 тисяч знайшло собі місце в Канаді. Серед біженців – тепер уже з усіх регіонів України – були представники різних професій і галузей науки й мистецтва.
Український чоловічий хор з Вінніпегу. Фото з обкладинки альбому Ukrainian Male Chorus Sings Folk Songs
Український чоловічий хор з Вінніпегу. Фото з обкладинки альбому Ukrainian Male Chorus Sings Folk Songsistpravda.com.ua

Український чоловічий хор із Вінніпега. Фото з обкладинки альбому Ukrainian Male Chorus Sings Folk Songs

Ця група політичних втікачів найбільше впливала на українців попередніх міграцій. Вона швидко включилась у діяльність українських установ, поповнила їх та допомогла змінити імідж української імміграції. Власне, для цього вони вже мали підготовлений ґрунт. Інтелігенція у третій хвилі активно долучалася до науки (зокрема й українознавства), управління та бізнесу.

  • Приїзд українців пожвавився у 1980-х, коли розпочалась імміграція громадян Польщі українського походження.

За словами доктора Андрія Макуха, наукового працівника університету Торонто, у 1980-90 рр. переселилось до Канади 10-20 тисяч українців. Насамперед більшість із цих людей активно поповнила українські церкви й школи та включилась у політичне, релігійне і суспільне життя діаспори. Нові поселенці допомогли встановити тісніші зв'язки українців Канади з українцями у Польщі. Оскільки більшість нових іммігрантів володіла українською мовою, це допомогло українцям Канади її зберегти. Значна частина нових поселенців мала вищу освіту.

  • Після 1991 р., коли СРСР припинив своє існування, почалась хвиля імміграції з незалежної України. Всеволод Ісаїв, професор соціології в університеті Торонто, вважає це вже 5-ю хвилею.

У 1991-2001 рр. до Канади прибуло майже 18-20 тис. українських громадян. Половина новоприбулих була вихідцями з Центральної або Східної України, 41% – із Західної України (Галичина, Буковина), а 9% – з південних регіонів. Цікаво, що понад третина цих людей мала університетський диплом.

Професор Всеволод Ісаїв провів опитування і з'ясував, що серед цієї хвилі лише 9% людей залучилися до українських організацій, які існували до їхнього приїзду. І лише 4% – до організацій, створених новоприбулими). А в подіях, спонсорованих українськими організаціями, беруть участь лише трохи більше як 20% переселенців.

Цікава і дуже радісна статистика: 92,3% опитуваних вважає важливим передати дітям культурні цінності українського народу, 50% – відправляє своїх дітей до українських шкіл, 24% – на українські танці, 82% – часто читає українську еміграційну пресу, а 66,8% – серйозно зацікавиться політичним життям в Україні.

  • У переписі населення 2001 р. 1 071 060 людей подали своє походження як українське – з 29 639 035 усіх мешканців Канади. Серед тих, хто подали своє походження як українське, 326 200 були виключно українського походження, 744 860 – мали українське походження як одне з кількох.
  • Провінції з найбільшою кількістю мешканців з українським походженням – це Онтаріо (290 925), Альберта (285 725), Британська Колумбія (178 880), Манітоба (157 655) та Саскачеван (121 735), Квебек (24 030).
  • За переписом 2001 р. українці посідають 9-те місце серед національностей у Канаді (10-те – у Британській Колумбії, 7–ме – в Альберті, 6–те – у Саскачевані, 5-те – у Манітобі, 12-те – у Онтаріо та 22–ге – у Квебеку).
  • До метрополітальних міст із найбільшою кількістю мешканців з українським походженням належать Едмонтон (125 720), Торонто (104 490), Вінніпеґ (102 635), Ванкувер (76 525), Калґарі (65 040), Гамільтон (24 070) та Монреаль (20 050).
  • Українську мову як першу вживає 26 675 жителів Торонто, 18 055 – Едмонтону, 15 315 – Вінніпегу, 5805 – Ванкувера, 4945 – Саскатуну, 4685 – Монреалю та 4265 – Калґару.

Серед визначних українських канадських особистостей – політики, спортсмени, митці, науковці, бізнесмени, космонавти і не тільки. Серед них:

  • покійний Реймон (Роман) Джон Гнатишин – колишній генеральний губернатор Канади;
Рамон Гнатишин
Рамон Гнатишинosvitaua.com
  • Ерні Івз – колишній прем'єр Онтаріо;
  • Ґері Фільмон – колишній прем'єр Манітоби;
  • Рой Романов – колишній прем'єр Саскачевану;
  • Стівен Джуба (Степан Дзюба) – колишній мер міста Вінніпеґ;
  • Пітер Ліба – колишній губернатор Манітоби;
  • Сильвія Федорук – науковець та ексгубернатор Саскачевану;
  • Ед Стельмах – теперішній прем'єр Альберти;
  • Джерард Кеннеді – колишній міністр освіти Онтаріо та надія Ліберальної партії Канади;
  • Джін (Євген) Звоздеський – міністр освіти Альберти в 2004-2006 рр.;
  • Стіве Пітерз – міністр праці Онтаріо;
  • Джуді Василиця-Лейс, Борис Вжесневський, Волтер Ластівка, Марк Варава – депутати до федерального парламенту;
  • покійний Джон Сопінка – юрист, колишній суддя Верховного суду Канади;
  • покійний сенатор Пол (Павло) Юзик;
Павло Юзик
Павло Юзикosvitaua.com
  • сенатор Рейнел Андрейчук;
  • покійний Ярослав Рудницький – мовознавець, один з основоположників канадської політики багатокультурності;
  • покійний Волтер Тернопольський – законодавець;
  • Євген Мельник – власник фармацевтичної компанії Biovail Pharma та власник оттавського хокейного клубу Ottawa Senators;
  • покійний Петро Яцик – бізнесмен та меценат;
  • Роберта Боднар – астронавт;
  • Пилип Коновал – вояк у час Першої світової війни, відзначений Хрестом Вікторії, найвищої та найпочеснішої нагороди за мужність;
  • Альберт Бандура – видатний вчений-психолог;
  • покійний Віл'ям (Василь) Курелек – визначний канадський художник;
  • відомий скульптор Лео Мол (Леонід Молодожанин);
  • Люба Ґой – відома комедійна актриса.

Серед відомих канадців українського походження також багато хокеїстів світової слави: Уейн Ґрецький, Дейв Андрейчук, Дейл Гаверчук, Майк Босси, Джон Буцик, Терк Брода.

Однією з болючих сторінок історії українців Канади є клеймування українців із австро-угорським громадянством як "союзників ворога". У 1914-1920 рр. запроторено до 24 концтаборів 8579 людей, серед яких були жінки і діти. З них тільки 3138 вважались "воєннополоненими", усі інші – цивільні. Майже 5 тисяч були українцями.

Пам'ятний знак на честь в'язнів табору для інтернованих осіб Кастл Маунтін в національному парку Банфф (провінція Альберта). Фото – сайт "Українська діаспора"

24 березня 2005 р. Інки Марк, депутат до федерального парламенту з округи Dauphin-Swan River-Marquette у Манітобі вніс на розгляд парламенту пропозицію акту, яким Канада визнала би історичну несправедливість супроти канадців українського походження. Акт під назвою Internment of Persons of Ukrainian Origin Recognition Act (Bill C 331) отримав схвалення федерального парламенту.

2005 р. колишній прем'єр-міністр Канади Пол Мартін визнав інтернування Канадою громадян українського походження за темну сторінку канадської історії та призначив 2,5 млн доларів на пропам'ятні заходи та освітні програми.

Читайте також: Скандали сина Анни Ярославни: за що Папа Римський відлучив Філіпа І від церкви

Попередній матеріал
Скандали сина Анни Ярославни: за що Папа Римський відлучив Філіпа І від церкви
Наступний матеріал
Московити тікали з поля бою: як князь Острозький блискуче розбив ворога на берегах Дніпра
Loading...