На Женевському саміті, який ми згадували сьогодні, – ні слова не сказали про "Північний потік" – газову трубу в обхід України. Запуск цього газогону може мати неприємні наслідки для нашої країни. Але спершу роз‘яснюємо, що це. "Північний потік" – трубопровід завдовжки понад 1200 км, яким Росія хоче постачати газ до Німеччини. Він пролягає дном Балтійського моря через води п'яти країн: Росії, Фінляндії, Швеції, Данії та Німеччини. Потужність – 55 млрд кубометрів газу на рік. Для порівняння: нині Росія через Україну транзитом прокачує 40 млрд кубів. Цей газогін нині майже збудований.
У чому ж наша небезпека? У разі, якщо газогін запустять, Україна не лише втрачатиме щороку по 1,5, а то й по 3 млрд доларів прибутку від транзиту, а й опиниться під ризиком масштабної російської агресії. Що цікаво, Німеччина зараз обговорює, яким чином можна буде відшкодувати Україні фінансові втрати, яких вона зазнає внаслідок запуску "Північного потоку". Ми кажемо, що готові вести предметні переговори, але не факт, що пристанемо на умови. То якими можуть бути компенсації? Які шанси, що газогін таки запустять і що робимо ми, щоб цього не сталося, – у сюжеті "Підсумків тижня".
Типовий газовий шантаж Кремля. З ним Україна стикалася не раз. А от у Європейському Союзі, схоже, вирішили вчитися на власних помилках. На український досвід не зважають. Нині ціна на газ у Європі аномально висока як для літа, бо зазвичай у теплу пору блакитне паливо ставало значно дешевшим. Країнам це давало можливість зробити запаси на зиму. Так діяла і Україна. Газ напряму в Москви ми не купуємо, але від вартості блакитного палива на європейському ринку залежимо, тому газ і для нас дорогий.
"Якщо порівнювати літо з літом, то востаннє така висока ціна на газ була 2008 року. Як можна змінити цю проблему? Можна збільшити постачання. І в "Газпрому" є така можливість. Ми пропонуємо "Газпрому" 60 млн куб. м додаткових на день. Але, на жаль, "Газпром" не замовляє ці потужності", – зазначив генеральний директор ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" Сергій Макогон.
Запустимо "Північний потік-2" і газ подешевшає, говорять у Москві. Від ідеї до будівництва труби Кремлю знадобилося більше 10 років. Тепер Росія переконує, буцімто питання закрите – "Потік" запрацює.
"Після будівництва якогось інструменту, який би гарантував незапуск, його немає. На тому етапі, коли стане зрозуміло, що він буде збудований і запущений, то перше, що треба робити, – це вести перемови з Європою про гарантії транзиту у майбутньому", – наголосив експерт із питань енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп.
Газогін і справді практично добудований. Раніше прокладання труби, яка б постачала блакитне паливо з Росії до Німеччини дном Балтійського моря, гальмували Сполучені Штати. Американці наклали санкції на компанії, які зводять газогін. Але після зміни президента ситуація кардинально розвернулася. Адміністрація Джо Байдена обмеження скасувала.
"Наша мета полягає в тому, щоб зробити все, як за допомогою санкцій, так і дипломатії, щоб
трубопровід не використовувався як політична зброя", – заявив спікер Державного департаменту США Нед Прайс.
Навіть попри такі заяви, США поки що не планують повертати скасовані санкції. "Це подарунок Байдена Путіну", – пише авторитетне видання Wall Street Journal. А ще нова американська адміністрація не хоче нашкодити відносинам із Німеччиною. Бо теперішній уряд у Берліні підтримує запуск "Північного потоку-2".
Поїзд таки поїхав? Чи це сталося лише в уяві Росії? Свою нову газову трубу шантажу Москва таки дотягнула до Євросоюзу. Але чи запрацює вона – годинник цокає. Попри готовність газогону, запустити його одразу не вийде. Далі на трубу чекають тестові випробування, а триватимуть вони кілька місяців. І здаватися не варто, переконують у вітчизняному уряді. Водночас міністр закордонних справ уже заговорив про компенсацію Україні за запуск скандального газогону. Щоправда, про що саме йдеться, не уточнив.
"Окрім санкцій, які були накладені на власника "Північого потоку", а також на компанію-оператора, є ще окремі санкції, які стосуються сертифікації. І санкції щодо сертифікації залишилися. Норвезька компанія, яка була найнята "Газпромом" для сетифікації, вийшла з цього процесу й не повернулася. Чому? Бо очевидно, що вона боїться американських санкцій", – пояснила радниця голови голови правління "Нафтогазу" Світлана Заліщук.
А без сертифікації "Північний потік-2" не запрацює. Ключової для України датою може стати 15 липня. Саме тоді Німеччина та США домовлятимуться, що далі робити з кремлівським газогоном. Ангела Меркель полетить до Джо Байдена у Вашингтон.
"І республіканці, і демократи надзвичайно відверто сердяться на адміністрацію Байдена за ухвалення цього рішення та аргументацію, що в національних інтересах Сполучених Штатів було не накладати санкції на компанію, яка будує "Північний потік-2", – зазначив президент лобістської компанії Деніел Вайдич.
Однак чи є сенс у перемовинах? Політичний ландшафт у самій Німеччині вже цієї осені може істото змінитися. Наприкінці вересня відбудуться вибори до тамтешнього парламенту. І головним конкурентом правлячої політсили є Партія Зелених, а їм російська труба геть не до вподоби.
"Для мене важливо, щоб "Північний потік-2" не було завершено. Це головне й найважливіше", – заявив співголова німецької опозиційної Партії Зелених Роберт Габек.
Після виборів на Німеччину чекає й новий канцлер. Претендувати на посаду Ангела Меркель більше не буде. Однак Україні варто готуватися до будь-якого сценарію. Тобто мати напоготові
план Б, бо до 2024 року Росія зобов’язана качати газ до Європи українськими трубами. Так прописано в контракті. А от що буде далі? Без російського транзиту Україна втрачатиме зо 1,5 млрд доларів щорічно. Але не у грошах питання.
"Це ризики мілітарні. Ми маємо такий газовий щит. Доки через Україну йде значний транзит газу до Європи – наразі десь 25-30% загального постачання – то є зацікавленість європейців в Україні", – наголосив Макогон.
"Питання доходів від транзиту – це взагалі остання проблема порівняно з тими, які виникають. Тобто це режим, у якому будуть працювати мережі і як це впливатиме на ціну газу. І це був стримувальний фактор проти того, щоб Росія розгортала якусь нестабільність на території України аж до повномасштабних військових дій", – зазначив Прокіп.
Якщо запуск "Північного потоку" таки не вдасться зупинити, то варіантів дій України декілька. Перший – новий транзитний контракт, і гарантом його виконання має стати Європейський Союз. Ще один варіант – допустити до української газотранспортної системи європейські компанії, аби вони купували кремлівський газ на українсько-російському кордоні й уже далі транспортували його до ЄС. Обидва варіанти для Москви невигідні, тому все залежить від вміння української влади переконувати європейських партнерів і через них тиснути на Росію.
"Навіть якщо газ почнуть транспортувати, залежно від поведінки Росії, ми можемо почати розмову про те, що під санкціями можуть опинитися покупці газу. Ми ще не почали цю дискусію, але враховуючи рівень розчарування рішенням, ухваленим Білим домом, можливо, ми врешті-решт також підемо цією дорогою. Тож ця боротьба ще не закінчена", – додав Вайдич.
У серпні Штати вчергове переглянуть санкції проти "Північного потоку-2". Їх можуть як повернути, так і скасувати до кінця. Саме тоді стане відомо, чи залишили Євросоюз і Америка Україну сам-на-сам з агресором.
Сергій Барбу, Сергій Клименко, Анна Несевра, "Підсумки тижня"