Президенти США і Росії Джо Байден і Володимир Путін зустрілися в Женеві. Їхню зустріч досі обговорюють і аналізують на предмет, чи зменшила вона градус напруги у відносинах між двома країнами. Путін сказав, що розмова була "вельми конструктивною", а Байдену здалося, що тон розмови був "добрим". І одразу додав, що треба пів року, щоб побачити, чи вибудується все ж таки їхній діалог.
У цю зустріч обидві країни зайшли в геть зіпсованих відносинах. Ми пам’ятаємо, що Байден назвав Путіна вбивцею, США запровадили проти Росії новий пакет санкцій, країни взаємно відкликали послів. Ця зустріч, як пишуть оглядачі, потрібна була насамперед господареві Кремля, який пересидів на посаді вже чотирьох американських президентів. І нині, коли економіка Росії в дуже хиткому стані, він докладає максимум зусиль, щоб хоча б нову порцію санкцій відтягнути. Зрештою, сухий висновок, який роблять за результатамиЖеневської зустрічі: домовилися домовлятися. Звісно, і про Україну вони говорили. Що саме – у сюжеті "Підсумків тижня".
Гамір і жваві дискусії у стінах штаб-квартири НАТО. Союзники зустрілися вперше за три роки, хоча саміт на рівні глав держав та урядів Альянсу проводять щодва. Останній відбувся 2018-го. Втім через президентські вибори у Сполучених Штатах і зміну керівництва збиратися на переговори 2020-го не було сенсу. Цього разу вся увага прикута до нового господаря Білого дому. Джо Байден привіз з-за океану добру звістку: Америка віддана колективній обороні Альянсу та готова стати на захист союзників.
"Стаття 5 Північноатлантичного договору – наш священний обов’язок. Я завжди нагадую американцям: коли Америку вперше атакували від кінця Другої світової війни, НАТО заступилося за нас. Я хочу, щоб уся Європа знала: Сполучені Штати з вами", – заявив Байден.
У НАТО такі новини розтлумачили як нову главу у відносинах із Вашингтоном. Адже за час каденції Дональда Трампа вони значно погіршилися. З новим чільником Америки союзники узгодили шлях розвитку Альянсу на подальші 10 років і синхронізували позиції щодо Китаю та Росії: Пекін НАТО вважає викликом, натомість Москву – загрозою євроатлантичній безпеці.
Зокрема, через війну на українському сході та окупацію Криму. Але це не завадить євроатлантичній інтеграції України, твердять у НАТО. Альянс підтвердив свою обіцянку від 2008 року: надати Києву план дій щодо членства та прийняти Україну до безпекового блоку.
"Ми солідарні з нашими цінними партнерами – Україною та Грузією. Підтримуємо реформи, які вони запроваджують, стаючи ближчими до НАТО", – уточнив Столтенберг.
Підривну діяльність Кремля лідери Америки та Європи згадували й на саміті ЄС-США – першому за останні 7 років. Росія та Китай – найбільші суперники Євросоюзу, твердить підсумкова декларація. Вашингтон і Брюссель вимагають від Москви припинити репресії проти активістів, опозиції та незалежних ЗМІ, а також гарантувати безпеку для іноземних дипломатів.
Одні з головних тем за столом переговорів: боротьба з пандемією коронавірусу та змінами клімату. А ще Джо Байден простягнув Брюсселю оливкову гілку в торговельній суперечці. Новий глава Білого дому скасував збиткові мита на європейські товари, які наклав його попередник Дональд Трамп.
Євросоюз і Сполучені Штати в один голос заявили, що підтримують територіальну цілісність України й обіцяють і надалі допомагати Києву з реформами. Цю саму думку президент Америки поїхав доносити і чільникові Росії на особистій зустрічі в Женеві. Рандеву з Володимиром Путіним стало фінальною крапкою у європейському турне Джо Байдена. Для обох це перші перемови віч-на-віч у статусі президентів, але не дебютні. 2011-го віцепрезидент Байден і прем'єр-міністр Путін зустрічалися в Москві. Тоді нинішній лідер Америки заявив: "Подивився Путіну в очі й не побачив у нього душі". Цього ж разу візаві взагалі уникали взаємних поглядів на камеру. Після трьох годин розмови за зачиненими дверима лідери США й Росії вийшли поговорити і з пресою – кожен окремо. Журналісти насамперед поцікавилися українським питанням.
Путін говорив про реалізацію Мінських домовленостей. От тільки читають Мінські домовленості у Кремлі й у Вашингтоні по-різному. Путін вважає себе посередником, має власне бачення порядку виконання угод і критикує пропозиції української сторони. Байден натомість сприймає Росію, як учасника конфлікту, а не медіатора.
Утім жодної конкретики щодо війни на сході та окупації Криму з уст президентів не пролунало. Ні словом лідери не обмовилися і про "Північний потік-2". Попри це, в Києві сигнали з Женеви сприйняли оптимістично.
"Америка повернулася, й тепер час змусити Росію забрати свої війська з України. Це питання буде центральним елементом у наших подальших переговорах із Вашингтоном. Президент Путін побачив, що США не вагаються та не мають наміру торгуватися у питаннях, які стосуються України", – заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
"Україна – це тема, з приводу якої сторони притримуються різних позицій. Зустріч у Женеві не могла ці позиції змінити. Росія не збирається відводити свої війська з Донбасу", – пояснив журналіст Віталій Портников.
Прориву не сталося й в інших питаннях. Вашингтон і Москва домовилися домовлятися: про консультації з кібербезпки, ядерне роззброєння та співпрацю в Арктиці. Президент Сполучених Штатів пригрозив господарю Кремля суворими наслідками за втручання у внутрішні справи Америки та порушення прав людини.
"Для президента Байдена було важливо, що він може сказати Путіну якісь жорсткі слова, попередження й стежити за реакцією. Він цього домігся. Президенту Путіну важливо було
показати, що він не в ізоляції, що з ним вважає за потрібне зустрічатися президент США, й він теж цього домігся", – додав Портников.
Керманичі Америки й Росії зійшлися в одному: нової холодної війни не хочуть. Утім поки що Москва не готова складати зброю. Чи змінить Кремль свою думку, стане зрозуміло за шість місяців. Стільки Джо Байден дав Володимиру Путіну на виконання Женевських домовленостей. Європейський візит президента Америки ще раз довів: Сполучені Штати повернулися на міжнародну арену й відновили дипломатичну гру. Тепер на виклики й загрози США реагуватимуть єдиним фронтом із європейськими союзниками: чи то кліматичні зміни, чи агресія Росії. А у фокусі уваги Вашингтона знову опинилася Україна.
Христина Катарина, Олександр Степанов, "Підсумки тижня"