Кулеметні черги та розриви мін – це Світлодарська дуга ледь не щоночі. Українські вояки кажуть, що ворог провів ротацію, і на позиції зайшли кадрові російські військові. Тому напруга зростає. Мирослав Солонар – докладніше.
Через вузьку щілину за лінією електропередач можна побачити позиції бойовиків. Ця місцевість більш відома як Світлодарська дуга, і тут уже не перший рік – мало не щодня – неспокійно. Виняток – хіба що 9 травня, коли окупант святкує.
Степан не дозволяє війні пройти далі. Каже, стоїть тут за свого маленького сина та дружину.
"Зранку в них там парад був, концерт був, пісні грали, лозунги... Говорили, що "у нас далі війна буде йти проти нацистів", бо ж вони нас вважають нацистами. Але чого ми нацисти, я не знаю", – каже Степан.
Таким затишшям скористалися місцеві жителі. На околицях Світлодарська впритул до бойових позицій живуть кілька десятків людей. Катерина вранці взялася обробляти власний город, вирощує кукурудзу.
А Олександр побудував теплицю. Тепер ще зводить огорожу. Каже, трудитися можна, а до легкої стрільби уже звик. Страшно лише, коли поблизу падають важкі снаряди.
Поки частина мешканців намагається навести лад на своїх обійстях, Марія Францівна планує відвідати медика. Жінка травмувала око. Українські військові зголосилися допомогти.
Нині тут тихо, а ось попередньої ночі противника наче прорвало. Спочатку кулеметні черги, а вже за кілька хвилин свистіли міни, згадують армійці.
"Воно відбувається весь час спонтанно. Вони щось прострілюють, а ми стріляємо у відповідь: ми по їхніх кущах, вони по наших кущах", – каже військовослужбовець із позивним "Торін".
За інформацією розвідки, нещодавно ворог провів ротацію.
"Стріляють прицільно, ведуть бій. Як би й не скажеш, що це звичайні гражданські", – зауважує Степан.
У перерві між пострілами бійці записують послання. Ось одне з них: "Будь гордий із того, що ти є спадкоємцем боротьби за славу". Це зробили скоріше для себе, щоб завжди пам’ятати й розуміти, для чого вони тут.
Мирослав Солонар, Сергій Клименко, "5 канал"
