Володимир Рибак
Володимир Рибак 5 канал

П'яті роковини вбивства горлівського депутата Володимира Рибака: ким був Герой України

Читайте по-русски
У квітні 2014-го Володимир намагався зняти з міськради Горлівки прапор "ДНР" – за це його викрали, катували та вбили

П'ять років минає з дня вбивства депутата Горлівської міської ради Володимира Рибака. Тоді, у квітні 2014-го, він намагався зняти так званий "прапор" так званої "ДНР" і повернути український стяг на будівлю міськради. Після цього чоловіка викрали, катували, а пізніше – знайшли вбитим. Ким був патріот України та яким його запам'ятали рідні, друзі й колеги – далі у матеріалі.

Володимир Рибак – одна з перших жертв "руського миру" на Донбасі. У квітні 2014-го його викрали проросійські сепаратисти, жорстоко катували і вбили, а тіло через день знайшли в річці поблизу Слов'янська. Ціна життя – український прапор, який того дня під час мітингу Володимир намагався вивісити над Горлівською міськрадою, та зняти з неї прапор так званої "ДНР".

Удова Володимира Рибака Олена пригадує: її чоловік завжди прагнув дотримання законів, тому пішов працювати до міліції. Через своє загострене почуття справедливості змушений був піти зі служб.

"Так як Володимир Рибак був людиною, для якої девіз "Справедливість понад усе", то його не влаштовував існуючий порядок речей в міліції, і він хотів робити там реформи. На що керівництво поставило ультиматум – або йдеш сам, або ми тебе підставимо. І Володя розрахувався", – згадує вдова Героя України.

Після 14 років служби в міліції Володимир Рибак пішов у політику. Очолював міську організацію "Батьківщини", був опозиційним до влади депутатом міськради.

"Нас було 4 опозиційних депутати з 72-х у Горловській міській раді. Він був чесним, прямолінійним, що не властиво нинішнім політикам. І найважливіше – Володя любив Україну. Досить складно і, як показало життя, небезпечно любити Україну в Донецьку, в Єнакієвому, в Горлівці", – розповідає екс-депутат міськради Горлівки Юрій Жук.

Свою тверду опозиційну та проукраїнську позицію, яку Володимир ніколи не приховував, доводилося відстоювати не лише словом.

Так сталося і 17 квітня 2014-го, коли Володимира востаннє бачили живим. Тоді він сам повертався додому після мітингу, за ним їхала машина, в яку його пізніше і затягнули. Врятуватися Володимиру не вдалося, вже 19 квітня знайшли його понівечене тіло.

"Страх з'явився, тільки коли я побачив, що вони зробили з Володею. Ми тоді всі зрозуміли, що вони справді не просто погрожують нас знищити, вони справді, катують, знущаються, ріжуть животи, ламають руки-ноги. Я остаточно прийняв рішення, що треба вивозити дружину, дитину і ми виїхали", – каже голова міської організації спілки журналістів України у Слов'янську Олег Зонтов.

Тоді з Горлівки до Києва виїхала і сім'я Володимира – дружина Олена з сином та дочкою, в якої після похорону батька почався посттравматичний синдром. Нині дівчина інвалід ІІ групи.

"Я знаю, що буде час і будуть покарані ті люди, які замовляли, які брали участь, якимось чином були причетні до його вбивства. Вони будуть покарані", – впевнена Олена Рибак.

Ірина Сисак, Віктор Прокопенко, "5 канал"

Попередній матеріал
Полторак заявив про загострення ситуації на фронті напередодні ІІ туру виборів
Наступний матеріал
"Поліція стояла, спостерігала": що відомо про стрілянину та масові бійку під Одесою