Мозаїка
Мозаїка 5 канал

Панно під загрозою: активісти розповіли про стан монументів та пам'ятних знаків Радянської доби

Читайте по-русски
Мистецтвознавці працюють над тим, щоб пам'ятки набули охоронного статусу

5 років тому в Україні розпочалася декомунізація. Відповідно до статистики, яку навели в Українському інституті національної пам'яті, за цей час демонтували близько двох із половиною тисяч монументів та пам'ятних знаків. Утім деякі твори мистецтва Радянської доби руйнують і демонтують навіть якщо забороненої символіки вони не містять. То що це? Прогалини у законі чи є інші причини? Намагався розібратися кореспондент "5 каналу" Юрій Пугач.

У Києві таких пам'яток – сотні. Утім їх стає щорік менше.

"Те, що є зараз, цей ресторан, не можна назвати архітектурою", – каже Дмитро Соловйов, автор проєкту Ukrainian Modernism.

Наприкінці 80-х років минулого століття на Подолі з'явилося популярне кафе у стилі постмодернізму. Утім на початку двотисячних його перетворили на ресторан української кухні. Згодом його закрили. Нині ж це місце облюбували безхатченки.

"Кафе створювало єдиний ансамбль разом з навколишньою забудовою. Зі стильного модерністського кафе воно перетворилося на величезний ресторан. Архітектура десь там 16 століття. Сільська. Тут немає жодної думки", – говорить Дмитро Соловйов, автор проєкту Ukrainian Modernism.

Та деякі зразки мистецтва того часу тут все ж збереглися.

"Дімо, ми з тобою пройшли буквально два квартали, і бачимо вже приклад монументального мистецтва. Якщо поряд вже зруйнували все і перебудували, то от воно залишилося", – каже Юрій Пугач, "5 канал".

"Це, здається, єдине на Подолі радянське монументальне панно. Цінність його історична, культурна, мистецька", – зазначає Дмитро Соловйов, автор проєкту Ukrainian Modernism.

Зо два десятки мозаїчних панно і досі прикрашають стіни та територію Київського Палацу дітей та юнацтва. Найбільший об'єкт тут – фонтан біля входу. 1967-го року проєкт Палацу і фонтанного комплексу здобув державну премію. Басейни та фонтани оздоблені монументальною мозаїкою, і нині мають статус пам'ятки архітектури. Утім 40 років фонтан не працював. Оновили його лише торік.

Задній фасад Київського Палацу дітей та юнацтва, звісно ж, має не такий ошатний вигляд, як передній. А під його стінами досі лежать уламки фонтану, який нещодавно реконструювали.

Ці частини композиції демонтували через те, що вони пошкодилися за півстоліття. Не на камеру працівники Палацу пояснили: мозаїку склали на задвірках не просто так. З таким проханням звернувся автор проєкту Володимир Мельниченко. Має на них плани: хоче забрати їх у свою майстерню і створити новий артоб'єкт.

"Дивно, що якісь залишки там лежать. Сподіваюся, що це тимчасово і ніщо ніде не пропаде", – говорить Євгенія Моляр, мистецвознавиця.

Євгенія Моляр – мистецтвознавиця й активістка. Разом із колегами вона відстоює пам'ятки архітектури. Так, кілька років тому активісти захистили монументальне панно Житнього ринку.

"Називається воно "Із варягів у греки". Коли цей ринок хотіли реставрувати, у КМДА з'явилася інформація, що буде змінено фасад", – розповідає Євгенія Моляр, мистецвознавиця.

Тоді активістам роз'яснили: фасад хочуть змінити, оскільки це твір радянського періоду і в межах закону про декомунізацію він має бути демонтований.

"Довелося втручатися і пояснювати, що панно "Із варягів у греки" немає ніякого стосунку до радянського часу, окрім того, що воно було створене у період, хронологічні рамки радянського часу", – наголошує Євгенія Моляр, мистецвознавиця.

Ситуацію роз'яснив фахівець із декомунізації Українського інституту національної пам'яті.

"Якщо там немає символіки комуністичного тоталітарного режиму, то обов'язковому демонтажу такий об'єкт чи елемент не підлягає. Якщо балансоутримувач Київська міська рада, і вирішать це демонтувати, вона може це демонтувати", – говорить Богдан Короленко, представник Українського інституту національної пам'яті.

Та Євгенія переконує: згідно із законом про декомунізацію, демонтували лише декілька творів такого мистецтва. Проблема в іншому.

"Оце "вандальне" ставлення. "Так це ж щось старе, радянське, його ж треба декомунізувати". Тобто люди ставляться упереджено. Це предмети, які відносяться до зовсім іншої епохи. Епохи, яка пішла назавжди і ніколи не повернеться. І не залежно від того, подобаються вони нам, чи не подобаються, наша задача їх зберегти", – каже Євгенія Моляр, мистецвознавиця.

Саме тому однодумці пані Євгенії нині працюють над тим, щоб такі пам'ятки набули охоронного статусу. А доти на місці модерних будівель і видатних панно з'являтимуться ресторани і відомі вже далеко за межами нашої країни "цар-балкони".

Юрій Пугач, Олександр Степанов, "5 канал"

Попередній матеріал
Символ віри і надії: Вифлеємський вогонь отримали прикордонники на сході України
Наступний матеріал
"Різдво об'єднує у мирі і злагоді": Предстоятель ПЦУ Епіфаній привітав вірян
Loading...

Художник Іван Марчук отримав "зірку" в центрі Києва

Дівчина створює на своєму тілі оптичні ілюзії, у які неможливо не повірити

Газетна стаття – розстрільна: хто й чому замурував у стінах картини художників-"бойчукістів", страчених НКВС

В яблучко: найдотепніші рекламні постери, повз які неможливо пройти

"Кров з очей": іспанський реставратор замалював обличчя Діви Марії "дитячою мазнею"

Богатирі-дошкільнята і маленькі меценати: як дивують світ українські діти – Книга рекордів