Незнаний Богдан Хмельницький: як гетьман одружився із заміжньою жінкою та які таємниці приховує бій під Берестечком

Богдан Хмельницький 5 канал
За даними опитування, українці ідеалом політика вбачають Богдана Хмельницького

Квітень 2021. Компанія "Фама" провела опитування на тему: який з історичних персонажів є найкращим політичним лідером для України. Результати – просто шок і сенсація! Наприклад, на сьомому місці російський цар Петро Перший, а на шостому – Ангела Меркель. 

Ангела Меркель
Ангела Меркель5 канал

Безсумнівно, пані Меркель уже історичний персонаж і важлива для України, але щоб настільки? Та це ще не все. Канцлерку трохи випередив Йосип Сталін! Тарас Шевченко у згаданому опитуванні посів почесне друге місце. До переможця він ставився, м’яко кажучи, не дуже.

"Ой, Богдане!

Нерозумний сину!

Подивись тепер на матір,

На свою Вкраїну... 

Якби була знала,

У колисці б задушила,

Під серцем приспала", – писав Шевченко.

З'ясувалося, що українці ідеалом політика вбачають Богдана Хмельницького. Гетьмана, який, з одного боку, відвоював незалежність України у Польщі та створив державність, а з іншого привів нас усіх у 350-річне рабство до Росії. Що ж постать, щонайменше, суперечлива. Докладніше у програмі "Машина часу". 

Культ Богдана Хмельницького як особи, яка "возз'єднала Росію з Україною", почала насаджувати Російська імперія. Перший пам’ятник Хмелю встановили в Києві ще у 1888. А за СРСР таких монументів збудували незліченну кількість – 120! Більше було тільки Леніну і Шевченку. 

У самому лише місті Хмельницькому їх – чотири! Стільки ж Переяславі. У Києві, до речі, три.

Пам'ятник Богдану Хмельницькому
Пам'ятник Богдану Хмельницькому5 канал / Машина часу

Хмельницький – не пам’ятник, а реальна людина – постать, знову ж таки, маловивчена. Імовірно, походив з дрібної шляхти. Освіту отримав у отців-єзуїтів. Покозачився і разом з батьком воював за Польщу проти Московії та Османів. За легендою, в одному з боїв врятував майбутнього короля Владислава Вазу. Потрапив у турецький полон, звідки був викуплений. Після цього осів на батьківському хуторі Суботів поруч з Чигирином, де зайнявся господарством. Власне, через той таки Суботів згодом і почалася велика війна. 

Щоб ви розуміли, що таке був Суботів у часи Хмельницького: пасіка, кілька ставків і – найдорожче – млин. Ось так через 100 років його змалював художник Мюнц, зазначивши у підписі, мовляв, саме через цей млин і почалася війна.

Хутір Суботів
Хутір Суботів5 канал / Машина часу

Як відомо, на хутір Хмельницького поклав око чигиринський підстароста Данило Чаплинський. І якось, скориставшись відсутністю майбутнього гетьмана, напав на Суботів та привласнив його. 

Утім, є й інша – романтична версія. Мовляв, Чаплинського цікавив не так хутір, як наймичка Хмельницького прекрасна Гелена. Яку овдовілий Богдан мав за коханку. Тож велика війна українців проти Польщі почалася, фактично, як Троянська – через жінку.

Богдан Хмельницький і Гелена Чаплинська
Богдан Хмельницький і Гелена Чаплинськавідкриті джерела

За легендою Чаплинський не лише відбирає хутір, а й забирає у Хмельницького жінку та одружується з Геленою. 

Хмельницький спочатку спробував залагодити проблему в законний спосіб. Він пише скарги королю Владиславу, якого, як пам’ятаємо, свого часу врятував. Але все марно.

Ба більше – Чаплинський зі своїм могутнім заступником – тогочасним олігархом Конецпольським – ув'язнив Хмельницького і намагався його стратити, проте Богданові вдалося врятуватися. За однією з версій, саме Гелена вмовила Чаплинського відпустити свого ворога живим, і це, звісно, була його фатальна помилка. 

Тоді обурений Хмельницький їде на Січ, оповідає козакам свою історію, і вона виявляється типовою для того часу. Майже кожен козак має подібну кривду і готовий боронити правду зі зброєю в руках. 

"Хіба пішли б за мною тисячі, якби я тільки про себе думав? Подивися, що діється на Україні! Хто тут щасливий? Магнати і купка шляхти! У них земля, у них воля! А решта? Бидло!", – так позицію Хмельницького зображено у знаменитій польській кіноепопеї Єжи Гофмана "Вогнем і мечем". Так, очевидно, свою позицію аргументував і сам Хмельницький. Однак у переговорних листах до короля він постійно акцентує саме на власній кривді.

Чаплинського, судячи з переписки, король, попри обіцянки, так і не скарав. Подальша його доля губиться після 1660 року. 

Зауважимо: серед переліку всіх скарг Хмельницького на Чаплинського жодного разу не згадується жінка. Саме тому пізніше Грушевський стверджував, що викрадення Гелени Чаплинським – не більше ніж легенда. Але точно не легенда, що вже Хмельницький викрадає дружину свого кривдника. І влітку 1648-го, після перших блискучих перемог, гетьман влаштовує в Чигирині бучне весілля зі Геленою. 

Як пишуть літописи: взяв за дружину "...свою куму, чигиринську старостиху Чаплинську, при ще живому чоловіку".

Київський митрополит Сильвестр Косів відмовляється благословити цей шлюб, бо законний чоловік Гелени ще живий. 

Норовливий гетьман обходить його заборону, але вінчається… сам! 

Восени того ж 1648 року в захоплений повстанцями Київ приїздить Патріарх Єрусалимський Паісій і вінчає Хмельницького з нерозлученою Геленою. Пікантність ситуації в тому, що сама жінка при цьому не присутня! 

Богдан Хмельницький
Богдан Хмельницький5 канал / Машина часу

Ось як сам Хмельницький описав цю подію в листі до київського воєводи Адама Киселя: "На війну з ляхами благословив, звінчав мене з жінкою і відпустив гріхи, хоч я й не сповідався". 

Взаємини Хмельницького з Киселем – тема окремої розмови. Загальнонародна підтримка його повстання – цілковитий міф. Кисіль, Немирич, сотні інших представників української шляхти в тій війні або опинилися на боці Речі Посполитої, або зайняли нейтралітет. 

Православний українець Кисіль, воєвода Київський та Брацлавський, меценат української культури, був головним переговорником між Річчю Посполитою та козаками. Вони з Богданом були добрими знайомими ще з часів битви під Цецорою. Під час свого офіційного візиту в Чигирин Кисіль, який їде туди з жінкою, ставить Хмельницькому умову – його незаконної дружини Гелени там не має бути. Богдан це проігнорував. Як свідчить літопис гадяцького полковника Григорія Граб'янки: "Піднімав позолочену чару зі звичайною горілкою на честь послів польських та на честь жони своєї Чаплинської, родом польки (що теж багато вбрана, і, мов п’яна, саме розтирала в черепку тютюн для Хмельницького)". 

Переговори між козаками та Річчю Посполитою тривали довго, однак магнатська пиха завжди заводила їх у глухий кут. Врешті у 1651 дві велетенські армії зійшлися під Берестечком. 

Битва під Берестечком
Битва під Берестечкомвідкриті джерела

Ще до сьогодні довкола цієї найбільшої битви тієї війни залишається дуже багато таємниць. Чому поле бою залишив татарський хан зі своїм військом? Куди врешті подівся сам Хмельницький? 

Одна з можливих відповідей – усе знову через Гелену. Саме напередодні битви Богдан отримує звістку від сина Тимоша: той стратив його дружину. Повісив свою мачуху голою.

Очевидно, польська розвідка теж донесла королю Яну Казимиру про цю подію, бо він зі сміхом переповідав відомі йому подробиці на вечері перед Берестецькою битвою. Мовляв, Гелена закохалася в якогось годинникаря і мала з ним довгий роман, поки Хмельницький ходив у походи. З'ясувався обман через випадоково виявлену нестачу грошей – коханці ще й обкрадали скарбницю війська. Під тортурами обоє зізналися і були повішені. 

Є й інші версії – про перехоплене листування Гелени з Чаплинським, а також, що йшлося про зраду не так подружню, як політичну. У будь-якому разі Тиміш вбив мачуху якраз напередодні Берестецької битви. Хмельницький сприйняв цю звістку дуже болісно.

Кадри з фільму про Богдана Хмельницького
Кадри з фільму про Богдана Хмельницького5 канал / Машина часу

І замість керувати військом тяжко запив. Битва була програна. Співвідношення сил примушує Хмельницького шукати союзника. І тут знову на авансцену виходять жінки.

Частина істориків стверджує: у середині XVII століття Європа не могла визнати державу козацького типу демократії. Мовляв, королі могли говорити тільки з королями, а не якимись гетьманами. 

Віктор Брехуненко, професор і доктор історичних наук, пояснює: "Річ у тім, що українська держава, яка виникла під загравами української національно-визвольної війни XVII століття, потребувала узаконення у християнському світі. Ну точно так, як і тепер, будь-яка держава має бути узаконеною. І єдиним способом узаконити тоді цю державу, в умовах України, коли правитель був не з князівської династії, коли елітою стало козацтво, а не традиційна українська еліта, шляхта, полягала в тому, щоби будь-яка християнська держава взяла тимчасово під свою протекцію Україну".

Щось у цьому, звісно, є, але не варто забувати, що саме в ці роки триває революція в Англії, де парламентські сили Кромвеля перемагають роялістів Карла І і королю врешті відрубують голову. 

Із некоронованим Кромвелем переговори вели, тому числі, той же Хмельницький. Утім Богдан Зіновій очевидно мріяв змінити козацькі демократичні звичаї та про князівський титул. Недарма він одружив свого старшого сина Тимоша з донькою молдавського правителя Розандою Лупул. Проте надіям Хмельницького на князів-онуків не судилося справдитися – Тиміш загинув у бою. 

Не домовившись про рівноправні взаємини з Польщею, Хмельницький почав шукати інших сюзеренів-союзників. Вибір вивився невеликим – Туреччина або сусідня Московія. Причому османи видавалися куди більш привабливим варіантом.

Варто додати: Османською імперією саме на цей час керувала жінка. Та ще й українка. Хатідже Турхан. Така собі Роксолана №2.

Хатідже Турхан походила з Подільської України, була захоплена в полон під час одного з татарських набігів і стала однією з дружин у гаремі султана Ібрагіма І. 

Народила від нього сина – майбутнього султана Мехмеда ІV. Після смерті чоловіка і до повноліття сина майже одноосібно правила Туреччиною. 

За таких умов союз козаків з Османською імперією виглядав би природнім, проте Хмельницький чомусь обрав слабку тоді Московію. Чи то через православну віру, чи, швидше, лихий поплутав гетьмана. 

Васальна угода з московитами була сприйнята козацтвом далеко не однозначно. На так звану Переяславську раду, а ради ніякої й не було, виявляється, демонстративно не прийшла частина полковників, зокрема знаменитий Іван Богун, відмовився бути присутнім і митрополит Сильвестр Косів. Угоди, врешті, так і не були ратифіковані козацькими радами. Та й сам Хмельницький згодом вважав їх недійсними.

Кадри з фільму про Богдана Хмельницького
Кадри з фільму про Богдана Хмельницького5 канал / Машина часу

Доктор історичних наук Віктор Брехуненко говорить: "Перше, надзвичайно серйозне порушення Березневих статей, укладених у Москві, відбулося з московського боку у 1656 році, коли Московія за спиною України уклала Віленське перемир'я з Річчю Посполитою і вийшла з війни проти Речі Посполитої. Це суперечило як букві, так і духу Березневих статей, і згідно з тогочасними політико-правовими уявленнями європейськими, Березневі статті, а разом з ними і Переяславська рада втрачали свою чинність і опинялися на задвірках історії".

Але втілити свої плани з пошуку нових союзників у життя Хмельницький не встиг. Через раптову смерть. Так, з частини Європи Україна на три з половиною століття перетворилася на пригноблений шматок Російської імперії, яка ще й досі не хоче нас відпустити назад у Європу. 

І все це з легкої, чи то пак важкої руки Хмельницького. То чи був він героєм? Антигероєм? Чи просто талановитою, але суперечливою історичною постаттю свого часу? Швидше – третій варіант. Але у будь-якому разі імпульсивний та холеричний гетьман – далеко не зразок для наслідування сьогоднішнім політикам.

Незнання історії не звільняє від відповідальності! 

Попередній матеріал
"Валіза, вокзал, Росія": чому Чехія вигнала кремлівських дипломатів
Наступний матеріал
Здорожчання блакитного палива: скільки коштуватиме газ для українців
Loading...