Флешмоб із такою назвою запустили родичі Героїв Небесної Сотні до шостої річниці початку Революції Гідності. Від 20 листопада Генпрокуратура втратила повноваження проводити розслідування, тож тисячі томів справ Майдану із ГПУ – передають до ДБР. Там лише напередодні створили підрозділ та набрали нових слідчих. І потерпілі, і адвокати зверталися до Верховної Ради з пропозицією, щоби слідчі, які 5 років розслідували ці справи, перейшли до ДБР автоматично, однак ідея підтримки не знайшла. На якому етапі нині слідство – знає Леся Головата.
У найкривавіший день Майдану – 20-го лютого 2014-го, на Інститутській силовики вбили 49 та поранили понад 80 протестувальників. Нині про масові розстріли тут нагадує стела, сліди від куль на стовпах та деревах, а також – нанесені на бруківку хрестики – білими позначені місця загибелі, зеленими – поранень. Щоби максимально точно встановити, звідки вели вогонь, досі проводили слідчі експерименти.
"Спочатку встановлюється місце, локація, потім встановлюється поза, якщо декілька позицій – кожна встановлюється, і за допомогою балістів розраховується сектор", – пояснила адвокат родин Героїв Небесної Сотні Євгенія Закревська.
5 рік у Святошинському райсуді суд присяжних, із незмінною регулярністю, розглядає головну справу Майдану – допитали майже всіх потерпілих, дослідили більшість доказів, нині – слухають показання свідків. На лаві підсудних – 5-ро колишніх беркутівців, улітку одного з обвинувачених – Сергія Тамтуру – випустили із СІЗО під домашній арешт.
"Допити, ще якісь додаткові допити, можливо, ще якісь додаткові докази, але пів року там плюс дебати. Я думаю, що в межах року ми маємо закінчити цю справу", – вважає адвокатка.
Терабайти відео, сотні фотографій та десятки свідків, яких Генпрокуратурі допомогли знайти родичі загиблих – долучили до матеріалів справи. Володимир Бондарчук розповідає, за два тижні після смерті батька – уперше побачив у новинах кадри, як пораненого Сергія Бондарчука виносять із Майдану. Відтоді розпочав власне розслідування, об'єднався з іншими потерпілими. З їхніми адвокатами зробили найважливіше: синхронізували за часом зібрані відеозаписи з різних ракурсів.
"Саме завдяки створеній синхронізації відео по 20-му числу вдалося встановити можливих вбивць мого батька, або побачити їх, ідентифікувати на відео, і зараз залишається лише прив'язати до конкретних осіб, які були на сніжній барикаді", – каже син загиблого Героя Володимир Бондарчук.
Паралельно Генпрокуратура продовжувала досудове розслідування епізодів 20 лютого, оголосила в розшук 21-го підозрюваного. Торік – після отримання результатів балістичної експертизи – умисне вбивство майданівця інкримінували бійцеві спецпідрозділу "Омега". Утім, є провадження, де слідчі зайшли в глухий кут. Досі не виявили, хто відкрив трагічний рахунок пострілами в Сергія Нігояна, Михайла Жизневського, Романа Сеника. Немає підозрюваних і у справі про початок зачистки Майдану – 18 лютого 2014 року, коли внутрішні війська з беркутівцями відтісняли протестувальників через барикаду біля верхнього виходу метро "Хрещатик".
"Цю барикаду потім таранив водомет, із людьми, які були в цьому проході, і в цій давці загинули дві людини. Багато дісьали фізичні ушкодження. Місиво з живих людей, які не можуть нікуди подітися, і яких б'ють при цьому кийками, і ця справа – там жодної підозри", – пояснює Євгенія Закревська.
5 років справи Майдану – це була парафія Управління спецрозслідувань ГПУ. За цей час скерували до суду 86 обвинувальних актів стосовно 174 осіб. Вироків катма.
"19 обвинувальних вироків. Ця цифра є невелика, але слід враховувати специфіку цих проваджень. Оскільки вони багатоепізодні, в кожному з них багато потерпілих, велику кількість злочинів вчинено групою осіб, і тому це саме по собі зумовлює тривалий розгляд цих проваджень", – переконує заступник начальника відділу процесуального керівництва розслідування кримінальних проваджень ГПУ Олексій Донський.
Від 20 листопада Генпрокуратура втрачає функції слідства, тому впродовж трьох місяців 5 тисяч томів майданівських справ передадуть у Державне бюро розслідувань. Найбільша небезпека, вважає Олексій Донський – новим слідчим потрібно багато часу, щоби бодай дослідити зібрані докази, не кажучи вже про вироблення стратегії.
"Це не тільки втрата темпів розслідування, це не тільки порушення безперервності, але це ще й розмивання відповідальності, бо коли були одні слідчі – змінились на інших", – переконує прокурор ГПУ.
У ДБР позиція мінялася. Спершу Роман Труба говорив – призупинять розслідування через великі обсяги доказової бази. Згодом спростував сам себе – оголосив готовність номер 1 – підрозділ створили, 25 фахових слідчих набрали.
"У кожному кримінальному провадженні є процесуальний керівник – прокурор, який вів ці справи, тому зупинки ані технічно, ані теоретично – не буде", – заявив голова ДБР Труба.
Напередодні дедлайну – родичі Героїв Небесної Сотні зверталися до Верховної Ради, щоби депутати проголосували за автоматичний перехід слідчих із ГПУ до ДБР. По обіді в п'ятницю 15 листопада турборежим вимкнувся, до цього питання обранці не дійшли. Проігнорували й заклик потерпілих та адвокатів – зібрати позачергове засідання.
Зміні підслідності публічно радіє високопосадовець часів Януковича Андрій Портнов, який анонсує дії ДБР раніше, аніж пресслужба відомства. Портнов звинувачує в заангажованості адвокатів потерпілих.
"Портнов отримає реальну можливість впливати на ці справи. Брати там інформацію, отримувати фізичний доступ до матеріалів провадження. Це – дуже небезпечно, цього не можна допустити", – наголосила адвокатка родин Героїв Небесної Сотні.
Тож ті, хто найдужче очікує на відповідь, хто ж убивав їхніх рідних, відзначатимуть 6-ту річницю флешмобом – "Не злий справи Майдану!".
Леся Головата, Олексій Тищенко та Михайло Третяк, "5 канал"
У Києві небо осяяли 107 променів у пам'ять про загиблих на Євромайдані: як це було – ФОТО
