Що ви знаєте про "Механізм впливу громадянського суспільства на державне регулювання правоохоронної діяльності". А одіозний і скандальний депутат від ОПЗЖ Ілля Кива знає все. Бо так звучить назва його дисертації, яку він минулого тижня захистив. І він без 5 хвилин кандидат наук. Якщо це станеться, Кива отримуватиме надбавку 15% до посадового окладу. А далі гляди і захистить докторську і стане професором.
Науковий доробок депутата не просто здивував, а дуже образив науковців. Мало того, що нардеп не лише не міг до пуття відповісти на питання комісії, так журналісти ще й виявили липові підписи на довідках у науковій роботі. І попри це, 13 членів комісії юного науковця похвалили і дали добро. Перше запитання, яке виникає після такого інциденту, інакше це складно назвати: невже система присудження наукових ступенів у нашій державі є такою прогнилою? То скільки коштує науковий ступінь – у сюжеті "Підсумків тижня".
Він любить відволіктися від роботи у сесійній залі. Пригрозити виборцям. Зізнається в любові до совка й гостює на пропагандистських шоу в Росії. Фігурує в розслідуванні про відмивання грошей і має довідку про психічні розлади. А тепер майже отримав ще й кандидатський диплом. Одіозний депутат від ОПЗЖ Ілля Кива захистив дисертацію. Робив в Інституті служби зайнятості. Захист за правилами – публічний. Закрити його може лише Спецрада, якщо в дисертації є щось із державної таємниці. Та от невідомі з групи підтримки молодого науковця вирішили інакше і журналістів не пускали. Непримиренний критик Європи Кива обрав тему про механізми впливу громадянського суспільства на державне регулювання правоохоронної діяльності на прикладі країн ЄС та України. Але на всі запитання членів спеціалізованої наукової ради, перед якою і захищався, відповісти не спромігся. 13 членів спецради проголосували за присвоєння нардепу ступеня кандидата. Сам юний науковець не стримував емоцій і традиційно погрожував.
У соцмережах висміяли видатні наукові досягнення нардепа. А от справжнім українським науковцям – не до жартів. У відповідь почали палити свої дипломи. Кандидат економічних наук Іван Подолян із Черкас заявив, що йому соромно бути частиною спільноти, яка збезчестила себе.
"Я не хочу стояти в одному ряду з цією тотемною твариною ОПЗЖ. Я не хочу і не буду", – заявив він.
Викладач Українського католицького університету Олександр Ябчанка спалив свій документ просто навпроти альма матер.
"Залишилася половиночка, я собі її збережу напам'ять. Люди, у нас наука – ну, всьо, давайте щось робити з тим", – зазначив він.
Хакнули, а ще прийняли підроблені довідки. Журналіст Данило Мокрик для розслідування прочитав усі 200 з лишком сторінок дисертації нардепа. І крім наукового графоманства, знайшов у ній липові підписи на довідках, посилання на статті та виступи на конференціях, яких не існує.
"Ми маємо підроблення документа, спроби підмінити сам документ дисертації, спроби замести
сліди, це все приховати", – уточнив він.
Антикорупціонери припускають: нардеп хоче мати вплив на Вищу раду правосуддя. Потрапити туди можуть науковці зі ступенем. Саме цей орган вирішує, хто з суддів де працюватиме, а кого
звільнити.
"Зараз, маючи ступінь, він взагалі може претендувати на місце у Вищій раді правосуддя. Ну, це на додаток до великих надбавок до зарплати", – зазначив голова правління фундації DEJURE Михайло Жернаков.
Для депутата Киви це плюс 15% до окладу. Тобто додаткові майже 3,5 тис. щомісяця. Та схоже, для нього ця сума неістотна, бо лише за минулий рік він задекларував понад 800 тис. грн доходу.
"Це фактор марнославства, те, що штовхає людей на отримання цих липових наукових ступенів. Для цього обирають галузі, де не треба досліджень і точних цифр: право, державне управління, а іноді й медицина", – пояснила кандидатка економічних наук, координаторка антиплагіатної
ініціативи "Дисергейт" Світлана Благодєтєлєва-Вовк.
У Національній академії наук від Киви відхрестилися. Кажуть: про доброчесність своїх дисертантів дбають. Та нардеп захищався не у них. Інститут підготовки кадрів Державної служби зайнятості не належить до жодної з національних галузевих академій наук. Там вчаться дві сотні студентів. Через це його вже намагалися ліквідувати, та марно.
"Там так прямо як із конвеєра виходять наукові ступені. Це така контора для того, щоб оступеняти колишніх чиновників, колишніх нардепів. Багато де існує така система, де спецради плодять ступені за гроші", – зазначив колишній заступник міністра освіти і наук Єгор Стадний.
У дисертації науковці пропонують щось нове, показують результати досліджень. Цього вимагає
закон і саме за цей внесок у науку присуджують ступінь. Та от ті, хто папірець отримати хоче, а наукою займатися – ні, це ігнорують. Від дисертації лишається форма – обкладинка. Всередині ж порожньо: ані змісту, ані новизни, ані науки.
Займається справжньою наукою в Інституті фізики Антон Сененко. Свою кандидатську захистив 2013 року. Дивується, що кандидатська саме одіозного нардепа зчинила такий ґвалт.
"Для науковців головним маркером в їхньому житті є те, що Сергій Шкарлет, у якого знайшли
плагіат, став міністром. І те, що Кива зараз захистився, – це логічний наслідок цих процесів", – пояснив він.
Захистився, але кандидатом поки не став. Рішення спецради ще можуть оскаржити, а роботу можуть переглянути, якщо знайдуть порушення. Останнє слово – за міністерством.
"Якщо ми говоримо про це затвердження, це робить атестаційна колегія Міністерства освіти і науки, це по суті останній бастіон на шляху імітаторів, фальсифікаторів. Знаходилися притомні люди в атестаційній колегії, або громадські активісти, які писали листи в цю колегію", – уточнив Сененко.
"Третина була задоволена – більш ніж 20 осіб все-таки не отримали дипломати кандидатів наук", – зазначила Благодєтєлєва-Вовк.
Світлана разом з іншими активістами руху "Дисергейт" викриває таких псевдонауковців. У цьому
переліку майже завжди посадовці – чинні й колишні – або ж їхні родичі. Пригадує лептонного бога з дисертації дружини віце-прем'єра Кириленка Катерини, скасований ступінь Петра Ющенка, брата четвертого президента. У цьому списку й чинний міністр освіти й науки Сергій Шкарлет.
"Тут мовиться не про гроші, склалася система, в які склалася кругова порука й зацікавленість у підтримці одне одного щодо надання послуг з отримання наукового ступеня", – пояснила вона.
Немає грошей і зв'язків? Тоді захист дисертації – це дев'ять кіл пекла від бюрократії до підкупу. Їх на собі відчула журналістка Олеся Яремчук.
"Проблема в тому, що немає чіткого кошторису, аспірант до кінця не знає, скільки і що йому варто заплатити", – зазначила вона.
Дисертацію писала самотужки. Витратила на це майже 8 років. Захищатися мала цьогоріч навесні у приватному виші. Але й там почалися неофіційні вимоги.
"З чого почався мій конфлікт – через те, що вчена секретарка сказала мені, що одному з експертів треба покласти 100 доларів у дисертацію", – уточнила Яремчук.
Урешті до захисту її не допустили. Дівчина написала про свою історію статтю. Після розголосу на
онлайн-зустріч її запросив міністр і пообіцяв, що проведуть розслідування й навіть дозволять дівчині повторний захист.
"Я не впевнена, що готова проходити захист в Україні ще раз, проходити цю всю процедуру. Це дуже виснажливий процес, який триває 4 або 6 місяців", – додала вона.
Університети на власний розсуд визначають, за що платить здобувач. Зазвичай офіційні внески у касу вишу – це близько 20 тис. грн. Ще кілька тисяч гривень – на розсилку авторефератів. Та часто є і неофіційні цінники. Це і фуршети у день захисту, і хабарі готівкою, які вимагають від науковців за захист. Заробити на науці намагаються і приватні фірми. За кандидатську "під ключ" просять рік часу і 10 тис. доларів. Їхня робота – напівлегальна, вони оформлені й офіційно отримують прибутки, хоча і займаються сумнівною роботою.
У соцмережах проспект Науки жартома пропонують перейменувати на честь новоспеченого науковця Киви. Ось він і, за іронією, саме тут зустрічаємося з колишнім заступником міністра освіти Єгором Стадним. Він розповідає, що з 15 травня діятимуть нові правила захисту. Замість спеціалізованих вчених рад, які сидять на дисертаціях роками, під кожен захист одноразово збиратимуть фахівців із теми роботи. Новий захист – новий набір членів ради.
Та ці зміни – лише титульна сторінка до реформи усієї вищої освіти. Фахівець каже: увесь шлях аспірантури має бути привабливим. Стипендії для молодих учених – вищими щонайменше вдесятеро, як і оплата роботи експертів та опонентів. Це заохотить до справжньої роботи. І зменшить потік тих, кому потрібен статус, а не наука.
Марія Писаренко, Олександр Степанов, Богдан Танасійчук, Валентин Стрельцов, "Підсумки тижня"