Всеукраїнський мотозабіг провели у Києві на підтримку полонених захисників Маріуполя. Розпочали його ще 20 травня, на перші роковини закінчення оборони міста. Історії родичів військовополонених зібрала Марія Марчук.
Зі Львова до Києва через Рівне, Звягель та Житомир. Такий маршрут подолали учасники мотозабігу. Цим заходом хочуть нагадати про полонених оборонців міста, які уже понад рік у руках москолоти.
Близько сотні байкерів проїхали Україною, щоби підтримати родичів полонених.
"Військовополонені – це Герої, які утримали нашу країну, і зараз ми вільні й незалежні завдяки їм. За них боротися потрібно і ми закликаємо до цього й українців, і міжнародні організації, і правозахисні організації", – наголошує співорганізаторка ГО "Вояцький визвіл", сестра військовополоненого Євгенія.
Від самого Львова у колоні їхав Володимир. Каже, не має знайомих серед полонених. Але не може залишатися байдужим.
"У мене немає нікого, але з району аж 6 осіб. Це просто з району. Сьогодні ми всі знайомі. Коли йде війна, ми всі родичі. Ми всі знайомі. Ми маємо робить те, що ми робимо", – переконаний учасник мотозабігу Володимир.
Родичі наголошують, що терміново треба повертати українських бійців із рук окупантів, бо багато поранених без медичної допомоги там просто помирають.
"Вони боронили нас, а ми маємо боронити їх, тому боремось і поборемо. Слава Україні! – Героям Слава!", – наголосила мати військовополоненого Надія.
Від березня син Людмили Онищенко у полоні. Він строковик і пішов служити ще 2021-го, а з початку великої війни боронив Маріуполь. Востаннє жінка чула голос сина 18 березня торік. На початку осені один із визволених бранців передав батькам, що Леонід у полоні в тимчасово окупованій Горлівці на Донеччині.
"Пізніше побачили відеозвернення із Горлівки. Тоді вже особисто побачили його і ось чекаємо. Уже нічого не відомо, ні одна організація, ні "Червоний хрест", ніхто нам не підтверджує, ні росія не підтверджує його, як полоненого, але ми чекаємо його", – розповідає мати військовополоненого Людмила.
А син військовослужбовця Дмитра загинув на "Азовсталі". Сюди ж чоловік прийшов, бо троє його знайомих і досі у полоні. Боєць каже, що про стан одного з них дізнався цієї весни.
"Хлопець, який був з ним, тобто відомості є про нього в березні цього року. Він після Оленівки поранений, але наче зберігає нормальний дух – вчить людей англійської наших", – каже військовослужбовець 3-ї окремої штурмової бригади Дмитро.
Зустріти учасників мотопробігу родичі полонених прийшли з дітьми. Даниїлу вже рік і два місяці, і він жодного разу не бачив тата. 18 травня торік воїн вийшов з "Азовсталі". Понад рік тому він зателефонував дружині Аліні. Відтоді нової інформації так і не було.
"Це було пізно вночі, я впізнала його голос. Він сказав, що з ним все добре, що вони чекають обміну. Сказав, щоб дуже не переживала, оскільки в мене маленька дитина. Пообіцяли повернути їх через 3-4. На цей час вже пройшов рік", – зауважує дружина військовополоненого Аліна.
Родичі розгорнули плакат. На ньому назви та номери всіх частин та бригад, воїни яких потрапили у ворожий полон.
Марія Марчук, Орест Пона, "5 канал"
Читайте також: "Сталеві люди" досі в катівнях рашистів: родини військовополонених з "Азовсталі" вже рік чекають на захисників – сюжет
Дивіться також: "Пам'ятайте про тих, хто втомився набагато більше": т. в.о. командира полку "Азов" Микита Надточій у "Рандеву" звернувся до цивільних
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
Визволення з полону захисників Маріуполя: як це було – фото
