У 2024 році Тарас Кремінь, уповноважений із захисту державної мови, отримав більш як 2,3 тисячі звернень щодо порушень мовного закону.
Цей показник виявився на 37% нижчим порівняно з 2023 роком (3,6 тисячі) і на 19% меншим, ніж 2022 року (2,8 тисячі), повідомив мовний омбудсман.
"Хоч і зменшилася кількість звернень, йдеться не про зниження уваги громадян до мовних прав, а про поступове покращення мовної ситуації в Україні. Зважаючи на виявлені факти порушень у сфері інтернету, обслуговуванні та вивісках, кількість накладених на порушників санкцій зростає", – написав Кремінь.
Протягом 2024 року до омбудсмана звернулися 54 особи з проханням отримати роз’яснення щодо норм і положень мовного законодавства.
Зокрема, запити стосувалися правил використання української мови в офіційних документах, у сфері обслуговування, освіти, медіа, а також питань правопису.
"Левова частка скарг (29% або 671 скарга) – щодо відсутності української версії вебсайтів або завантаження за замовчуванням російськомовної версії за наявності українськомовної. Хоча, якщо порівнювати з 2023 роком, то кількість звернень громадян щодо порушень у сфері інтернету зменшилася: у 2023-му надійшло 992 такі скарги", – зазначив Тарас Кремінь.
Найбільше порушень стосувалися:
- відсутності української версії сайтів інтернет-магазинів та вебсайтів – 671;
- мови обслуговування – 367;
- мови зовнішньої реклами та вивісок – 325;
- сфери освіти – 165;
- інформації про товари та послуги – 131;
- сфери охорони здоров’я – 109;
- сфери медіа – 91.
У 2024 році омбудсмен зафіксував 72 звернення (3%) щодо порушень мовного закону з боку посадовців місцевого самоврядування, зокрема депутатів місцевих рад.
Скарги стосувалися невиконання вимог мовного законодавства під час офіційного спілкування, а також у публічних виступах чи коментарях для ЗМІ.
"Регіональна мовна політика потребує більшої уваги з боку органів влади", – прокоментував Кремінь.
Найбільшу кількість повідомлень про порушення мовного закону зафіксовано в Києві (902), Одеській області (429) та Харківській областях (191).
Крім того, у списку "порушників" виявилися:
- Дніпропетровська (177);
- Київська (96);
- Запорізька (50);
- Миколаївська (44);
- Полтавська (36);
- Львівська (34);
- Чернігівська (30);
- Житомирська (29) області.
За словами уповноваженого, питання щодо дотримання закону є по всій Україні, проте найбільше вони виражені у столиці та великих містах.
"Це вказує на необхідність посилення контролю за виконанням Закону. Саме тому місцева влада повинна бути максимально дієвою. Нагадаю, що в Києві, з якого надійшло 39% (а у 2023 році – 36%) від загальної кількості звернень, досі немає повноцінної мовної програми", – зауважив Тарас Кремінь.
Читайте також: У Києві доцента вишу оштрафували за викладання недержавною мовою – Кремінь.
Дивіться відео:
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
