Він міг стати Нобелівським лауреатом та прославити Україну на науковій арені, проте віддав життя за вільну державу. У Києві попрощалися із захисником Біжаном Шароповим. Ще в 2014 році нищив ворога. А вже під час великої війни поліг у боях на Харківщині. Журналістка "5 каналу" Софія Норенко бачила прощання з Героєм.

Стоячи на колінах, десятки людей прийшли попрощатися з українським воїном та біофізиком Біжаном Шароповим. Чоловік родом із Таджикистану, проте тікаючи від війни там, його родина переїхала до Києва, коли Біжану було 5. Уже будучи студентом Києво-Могилянської академії, він став активним учасником Революції Гідності, паралельно робив свої перші кроки в науці.

"Біжан прийшов до нас в інститут ще студентом Могилянської академії, але вже тоді показав виняткову енергію, виняткову мотивацію і взагалі обіцяв бути одним із наших видатних, найвидатніших наших молодих вчених", – розповідає завідувач лабораторії інституту фізіології імені О. О. Богомольця Ярослав Шуба.

"Про Біжана, ну не знаю – це з нас один з найнеординарніших людей, він знав такі речі, які не знав жоден з нас, йому як науковцю було байдуже, у що вникнути – в біохімію чи наведення 120 міномету", – розповідає побратим Біжана Шаропова Дмитро Дубас.

У цивільному житті писав книгу про війну та займався наукою, досліджував роботу мозку, а також важкі хвороби: онкологію та Альцгеймер. Крім того, намагався донести українцям, як важливо об'єднуватися.

"Для мене гарні новини, шо я спостерігаю національний рух, такий от підкилимний. Про то, що люди самоорганізовуються. Мільйони українців через майдан і війну усвідомили себе українцями", – говорив сам Біжан Шаропов у 2019 році.

Після 24 лютого Біжан не зміг сидіти в лабораторіях, тож повернувся на війну. Спочатку боронив Київщину, а потім вирушив на схід, де і віддав життя 13 квітня 2022-го року. 

"Ми потрапили в населеному пункті Борова Харківської області в оточення, російські війська взяли нас в кільце і при спробі прориву ми попали в засаду, де відкрився вогонь зі стрілецької зброї. Але таким чином те що ми нарвалися на цю засідку ми прикрили відхід інших також наших союзних сил. Ця жертва, в яку принесли себе хлопці вона врятувала близько там 50 чи 70 людей з інших підрозділів", – розповідає командри групи 12-ї роти спецпризначення 112-ї бригади Василь Антоняк.

Від квітня торік Біжан вважався зниклим безвісти. Лише після деокупації Харківщини вдалося віднайти місце, де його розстріляв ворог, та зробити ДНК-експертизи. Тому майже через рік 32-річного героя вдалося провести в останню путь. 

Бійця та науковця поховали на алеї героїв Лук'янівського кладовища. А колеги по цеху вже запланували перейменувати кафедру і школу, де працював Біжан, на його честь. 

Софія Норенко, Валентин Стрельцов, "5 канал"

Читайте також: Прощання із "Да Вінчі": на Майдані Залужний, Буданов та Резніков прийшли попрощатися із загиблим Героєм

Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.

• Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.

Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.