Не пустили окупантів до Києва. У селищі Мощун ушанували пам’ять українських воїнів, які боронили столицю від навали москолоти. Якби кремлівські посіпаки прорвали цю лінію оборони, то дійшли б до Оболонського району столиці. Тому на початку великої війни цей населений пункт став центром запеклих боїв. Як згадували оборонців, та про що розповідали родичі загиблих – у матеріалі журналістки "5 каналу" Марії Марчук.
Саме на цьому місці були позиції наших захисників, які тримали оборону Мощуна на початку великої війни. Навіть залишилися окопи. Нині ж тут – місце пам'яті "Янголи перемоги". Щоби згадати про подвиг героїв, сюди прийшли родичі, побратими загиблих та небайдужі українці.
Попри дощ кілька сотень людей зібралися вшанувати пам'ять полеглих захисників. Учасники заходу поклали квіти біля пам'ятних знаків на землю, яка була окроплена кров’ю українських воїнів. Люди вшанували загиблих хвилиною мовчання.
Обороняли село від ворога бійці ЗСУ, Нацгвардії, Сил Територіальної оборони та добровольці, зокрема ветерани полку "Азов". Коли на гостомельському напрямку загарбників спинили, підірвавши мости, то вони спробували прорватися через Мощун. Українські воїни билися, хоча й були у значній меншості.
"Зі сторони росії були підрозділи дуже підготовлені, елітні частини десантні, частини морської піхоти. Вони не змогли захопити. Село переходило із рук в руки декілька разів, але наші воїни відстояли і ворог не дійшов до Києва", – згадує начальник Гостомельської селищної адміністрації Сергій Борисюк.
Найпекельніше протистояння було саме 11-го березня торік. Росіяни били авіацією, артилерією. Загалом понад 50 наших воїнів загинули під час оборони Мощуна. Серед них і Командир роти 72-ої бригади Бадрі Лолашвілі на позивний "Піночет". Його мобілізували ще в 2014-му. Тоді військовий бився з москолотою у Волновасі на Донеччині. Там пробув рік, а потім його демобілізували. А 24-го лютого – знову пішов у бій.
"Керівництво бригади мені прислали смс. Це було 14-го числа. СМС було з такими словами, що вчора командир бригади з позивним "Піночет", це мій брат, загинув. І ми з того часу почали шукати брата. Ці позиції вже 13-14 числа були захоплені, тому ми не могли сюди добратися. А вже після 16-го, коли вони були освобождєни, ми почали активний пошук брата в надії, що він в полоні або десь знаходиться на лікуванні", – згадує брат Бадрі Лолашвілі Павло.
"Два місяці ми шукали його, не могли знайти, а потім, все таки, знайшли. Якраз був похорон, коли його сину був рік", – каже знайома Бадрі Лолашвілі Надія.
Тіло воїна знайшли в одному з окопів. Важко, з втратами, але українська армія відтіснила російські війська до річки Ірпінь. А вже 21-го березня ЗСУ визволили Мощун від окупантів. Натомість село стало одним із найбільших знищених в Україні – 80% будинків було зруйновано. Нині ж відновили світло у дачних поселеннях. Його не було від березня минулого року. Тож поки Мощун відбудовують після навали москолоти, місцеві пам’ятають, завдяки кому вдалося визволити село та захистити Київ.
Марія Марчук, Олексій Іванченков, "5 канал"
Читайте також: на відбудову хати в Мощуні та на дрони-камікадзе: військові ЗСУ запустили свій благодійний аукціон із календарями
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
