На Майдан сходяться люди, щоб попрощатися із загиблим героєм. Олегові Юрченку було 45. У 90-х він служив у бригаді морської піхоти в Криму. Згодом працював у правоохоронних органах. На початку двотисячних здобув диплом юриста. У цей період активний член Спілки Української Молоді – організації, яка опікується патріотичним вихованням. Пізніше очолює її київський осередок. Олег Юрченко хотів зробити патріотичне виховання державною справою. І йому це вдалося.
"В Україні є спільнота, яка займалась національно-патріотичним вихованням. Олег був одним із найсвітліших людей в цьому середовищі. Ми починали в 2007–му році національно–патріотичне виховання, хотіли вмонтувати в міністерство освіти гра "Джура", "Сокіл". Ми починали з того, що ми розпочали розкручувать цю систему виховну, зараз вона уже працює, це там де ми познайомилися", – згадує колега Олега Юрченка, військовослужбовець ЗСУ Юрій Палієв.
"Це було його – діти, молодь. Потім коли ми створили таку гру "Джура" патріотичну всеукраїнську, він там був дуже активним. Ми сьогодні бачимо тут багато молоді – це його вихованці", – каже побратим Олега Віктор Рог.
Олег очолював Центр Національного Відродження імені Степана Бандери, був членом ОУН. Мав псевдо "Щасливий".
"Більше десяти років знав його особисто. Спільно працювали, справді була чудова людина. Гарний сім'янин, батько. Ми дуже сумуємо. Це велика й важка втрата", – зазначає керівник Центру національного відродження імені Степана Бандери Тарас Гребеняк.
Олег Юрченко – активний учасник Помаранчевої революції та Революції Гідності. На Майдані був заступником сотника 4 козацької сотні Самооборони. Під час штурму беркутівцями вулиці Грушевського 19 січня був поранений. Був тут і в найзапекліші дні лютого.
"Коли я познайомився з Олегом тут на Майдані я сотник 10-ї сотні, він заступник 4-ї сотні. Тобто це був лідер, за яким йшли люди", – зауважує народний депутат "Європейської солідарності" Михайло Бондар.
Після Революції Гідності він працював у Службі безпеки, згодом – у військово-цивільній адміністрації на Луганщині. Мав президентські відзнаки: медаль за жертовність та орден за мужність. Загинув військовослужбовець 2 січня у Бахмуті на Донеччині. Без батька залишилися п'ятеро дітей.
"Про обставини загибелі я знаю небагато. Тільки те, що він їхав на бойове завдання і потрапили під мінометний обстріл потрапили. Зараз йде розслідування. Останнє, що написав, що все нормально, гарного дня", – каже дружина Олега Юрченка Людмила.
"Саме таких людей, як Олег буде бракувати Україні. Тому що, де б він не був, чим би він не займався, він завжди показував приклад для всіх інших. Тому земля пухом. Честь", – наголошує колега загиблого Леонтій Шипілов.
"Він дуже любив співати. Одна з його улюблених пісень була – "я ніколи і нікому не віддам рідного дому". Зрештою, він це і виконав до кінця", – додав побратим Олега Віктор Рог.
Поховали патріота у Васильківському районі, на Київщині.
Ганна Рибалка, Олексій Тищенко. "5 канал".
Читайте також: Пройшов полон, не зрадив Україну та заxищав Луганщину: у Києві попрощалися з колишнім політв'язнем Кремля Геннадієм Афанасьєвим
Дивіться також: Героїчно загинув у боях за Соледар: у Києві попрощалися з Віктором Ониськом
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
