Стабільно напруженою зберігається ситуація поблизу окупованого Жолобка, проте українські захисники витримують усі удари мужньо та з жартами. Про ситуацію на передовій розповість кореспондентка "5-го" Вікторія Ковальова.
Біля окупованого Жолобка знімальну групу "5-го" зустрічає Руслан. Чоловік родом із Луганщини. Рідне Білокуракине війна не зачепила, але щоб дружина та дочка були у безпеці, у перші дні війни колишній тракторист став на захист рідної землі.
"Я в себе вдома, а вони в гостях. Тільки погані гості", – каже військовослужбовець.
Шанці вище за людський зріст і надійні інженерні споруди. Тільки вони можуть зберегти життя ось тут, поблизу окупованого Жолобка, армійці укріплюють позиції.
Хвилини тиші армійці використовують продуктивно, бо ворог не дрімає. Понеділок тут минув напружено.
"Вони в обід почали і до самого вечора було. До годин 5-ти. РПГ, АГС, стрілкове, крупнокаліберні кулемети і все", – розповідає Олександр.
Відстань до ворожих позицій тут така, що у безвітряну погоду чутно дзвінки мобільних телефонів окупантів.
"Співали гімн України і включали на телефонах гімн України. У нас висить прапор. Спочатку питались збити його. А зараз уже все", – зазначає боєць Руслан.
Поводяться окупанти на цій ділянці фронту не завжди адекватно, кажуть бійці.
"Чи то п'яні лазять. Бувають, що з позицій виходять і блукають. І до нас не йдуть. І назад з трудом ввертаються", – зауважив армієць.
Самі армійці нині більше хвилюються за рідних і близьких, які живуть у мирних регіонах країни. Радять дотримуватися карантину вдома. Самі ж запевняють, що пандемію витримають.
"Сєпари – це єдиний коронавірус, який тут є. Ну, лічимо. Одна таблетка це нам. Вони нам видали. А такими таблетками ми їх лічимо. Слабенькі таблетки. Але ми раді. Ми вилічимося. А от їм більше треба. Вони більше хворають, тому стараємося їм видавати. Но вони більше просять. Попросили – видали", – жартує український захисник.
Бійці запевняють: на провокації відповідають лише у разі реальної загрози.
"Це коли вони стріляють, намагаються потрапити десь і у них нічого не виходить. Бувають вистрілять, але десь поруч. То ми просто ігноруємо і все. А якщо по позиції йде вогонь, то потрібно відкривати, щоб придушити противника, щоб він далі не почав відкривати вогонь із більш жорсткого зброї", – пояснює вояка Олександр.
Вікторія Ковальова, Олександр Лахтін, Сергій Могилевич, Луганська область, "5 канал"
Українські морпіхи спільно з міжнародними підрозділами відточували майстерність на навчаннях у Грузії – фото







