Тривають обстріли супротивника поблизу Троїцького на Луганщині. Там зазвичай використовують стрілецьку зброю, автоматичні гранатомети та кулемети різних систем. Постріли поблизу позицій захисників пролунали і під час перебування там знімальної групи "5-го".
На позиціях біля Троїцького знімальну групу "5-го" зустрічає Андрій. Колишній поліцейський і батько двохх дітей родом із Черкащини. На фронті вже третій рік. До лав Збройних сил пішов, щоби захистити родину і відтіснити окупанта з української землі.
"Коли російські війська вже увійшли на нашу землю, тоді вже став ком у горлі за землю. Як це так? Були братами, зайшли і почали диктувати свої умови", – обурюється військовослужбовець.
Обстріли ось тут, поблизу Троїцького, відбуваються не лише вночі. Уже кілька діб окупанти відкривають вогонь у бік позицій Об'єднаних сил зранку та вдень. Андрій показує наслідки однієї з ворожих провокацій. Днями окупанти завдали удару по опорному пункту з гранатомета.
"ВОГ-17 прилетів, перебив дроти. Добре, що нікого не було, бо зачепило б точно. Алюмінієві осколки. В'їдаються і дуже тяжко дістати. А в деяких випадках не дістають, бо смертельно", – розповідає Андрій.
Розмову з ним перебивають звуки кулеметних черг.
"Стріляють по нас. Виходи з ДШК. І такий вихід. Давайте швиденько перемістимося в окоп", – каже боєць.
Бігом – до укриття. Там зустрічаємо Олександра. Реакцією ворога на знімальну групу юнак не здивований.
"У будь-який момент можна просто іти по воду або йти до туалету чи ще займатися якимись справами, це може зразу прилетіти неочікувано. Працює ПК, працює "Дашка", б'ють часто", – зазначає Олександр.
Один із таких пострілів ледь не забрав життя чоловіка. Кілька днів тому біля його голови просвистіла куля снайпера.
"Відчуття якесь негарне в мене було. Потім у долю секунди десь над вухом так "фиу". І я зрозумів, що це не пташка. Не шахтарі стріляли точно, не роботяги. Це був навчений добре чоловік, тому що дальність дуже далека", – переконує армієць.
В армійця цілили серед білого дня. І вночі вояки не втрачають пильності.
"Зазвичай орієнтуємося на звірів і птиць. Якщо птиця просто злетіла, то значить її щось злякало. Виходить як, ось сьогодні я почув крик, так крик получається з-за дерева. Значить лисиця. А якщо просто злітає, то можуть і ходить. Живемо разом із природою. Як Мауглі", – жартує Андрій.
У разі загрози життю, зброя армійців не мовчить.
"Вони можуть спочатку обстріляти і підійти під самий ніс. Починають стрілкове, потім АГС, а потім може піти працювати міномет. Якщо відсіч не дати, то буде серйозно. Ми ждемо, коли вони починають працювати стрілковим конкретно, щоб видно було, звідки працює вогнева точка, і тоді ми її тушимо", – зауважує оборонець.
Вікторія Ковальова, Олександр Лахін, Сергій Могилевич, Луганська область, "5 канал"
