Пам'ятати завжди. У Дніпрі на Алеї Слави розмістили нові портрети полеглих героїв. За кожним із них стоїть історія мужності і болю. Історії від рідних захисників, про любов і незламність – у сюжеті нашої Наталії Москаленко.
Єлизавета принесла квіти до портрета свого батька. Його зображення розмістили на Алеї Слави серед сорока п'яти портретів полеглих героїв-дніпрян. Дівчина розповідає: того фатального дня він був на бойовому завданні. А потім зв'язок із ним зник на тривалий час. Родина розшукувала чоловіка, та наступного дня після свого 16-річчя Єлизавета дізналася, що її тато загинув.
"Ми весь час думали, що він у полоні, але ось так знайшли. Шукали ми його 40 днів. Але я не пам'ятаю. І навіть не скажу дату коли він був похований, бо я просто цього не пам'ятаю", – поділилася дочка полеглого героя.
Максим Співак до війни працював у Дніпрі рятувальником. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, не вагався і став на захист Батьківщини. Мати чоловіка розповідає, коли він не виходив на зв'язок, то рідні були переконані, що він живий і впорається з будь-якою критичною ситуацією. Бо Максим мав великий досвід поводження зі зброєю і навички з тактичної медицини. Каже, досі не може змиритися зі втратою.
"Коли вже можна було зайти на позиції, де їх обстріляли, тоді хлопці вже відкопали і знайшли. Я не можу прийняти це до кінця. Може, це неправильно. Я двічі ходила ставила свічку за упокій. Більше не хожу", – розповіла мати полеглого героя Людмила.
Приходить до портрета полеглого чоловіка і дніпрянка Любов. Часто бере з собою донечку Мілану. Жінка розповідає, з важким серцем відпускала чоловіка на війну.
"Я була проти. Звісно, я не хотіла втрачати свого чоловіка. Я не хотіла, аби моя дитина залишалася без батька. Звісно, я не хотіла, але він так вирішив", – зауважила дружина полеглого героя.
Любов сподівалася, що чоловік повернеться живим, але герой поліг у травні торік.
"Він загинув одинадцятого, а бачилися ми востаннє восьмого. Він мені сказав: ти сильна, ти виховаєш доцю. Це були останні його слова", – сказала жінка.
За кожним портретом на Алеї Слави – героїчне життя і трагічна історія. Сюди приходять не тільки рідні полеглих, а й їхні побратими. Кажуть, загибель кожного захисника – це втрата, яку ніколи не буде можливо заповнити.
"Втрачати важко, деякі кажуть, що до цього звикаєш. До цього звикнути не можна. Були втрати у бригаді, на початку менші, аніж в інших бригадах, але вони були. Кожна втрата – це трагедія", – наголосив полковник 12-ї Окремої бригади територіальної оборони міста Дніпра Олександр Водолазький.
Дніпряни кажуть, понад усе мріють, щоб Алея Слави не поповнювалася новими портретами. Однак, на жаль, і за останній місяць тут відбулося оновлення.
Наталія Москаленко, Олександр Пронський, Дніпро, "5 канал"
Як повідомляв 5.UA, український захитсник Дмитро Да Вінчі Коцюбайло загинув 7 березня у боях за Бахмут. Напередодні з ним попрощалися на рідній Івано-Франківщині.
Читайте також: "Якщо ти не хочеш бути в ярмі і рабом, то треба боротися" – яким був загиблий Герой України Дмитро Да Вінчі Коцюбайло
Нагадаємо, 1 грудня 2021 року доброволець "Правого сектора" Дмитро Коцюбайло отримав звання Герой України. Звання бійцю з позивним Да Вінчі присвоїв президент і вручив йому орден "Золота Зірка".
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
