Син головного рабина України Моше Асмана загинув на фронті. 33-річний Матітьягу виконував бойові завдання на гарячому напрямку Донецької області. У липні, після тяжких боїв рідні дізналися про загибель чоловіка. Попрощатися з ним прийшли до Центральної синагоги в Києві. Більше дивіться у репортажі журналістки "5 каналу" Лідії Середюк.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
До Центральної синагоги Києва сходяться рідні, колеги, друзі та побратими полеглого героя Матітьягу Самборського. Біля труни, не стримуючи сліз, стоїть його дружина. Лише у травні в подружжя народилася донька. За тиждень після цього чоловік пішов до війська. Виконував бойові завдання в лавах штурмової бригади на пекельному Покровському напрямку. І за Україну віддав найдорожче – своє життя.
Батько Моше Асман пригадує дитинство свого сина. Родина рабина всиновила його в 2002 році, коли йому було 11 років. Його звали Антоном Самборським, але названі батьки дали хлопцю ім'я Матітьягу – на честь героїчного лідера повстання Маккавеїв проти загарбників понад 2200 років тому. Ці події згодом лягли в основу свята Хануки. Матір пам'ятає доброту свого сина та готовність допомагати усім навколо.
"Вони вчилися разом, завжди ходили разом. Вони були як брати, що парами йдуть. Коли йому було 14 років, йому потрібно було зробити вибір між тим, щоб поїхати з бабусею чи залишитись з нами. Він тоді сказав, що залишається з нами. В нього було все, що ти туди не положиш, воно виростало добре. У нього не було нічого, що комусь зробити зле. Не було такого", – розповіла дружина головного рабина Хана Асман.
Читайте також: Захищаючи рідну землю, загинув воїн бригади "Рубіж" Володимир Марущак.
"Він був веселим, добрим. Спочатку трохи сором'язливим, коли тільки потрапив у родину равина, він трохи соромився, але швидко адаптувався. Він не відрізнявся від рідних дітей равина", – пригадав помічник головного рабина і капелан ЗСУ Давид Мільман.
У великій сім'ї Моше Асмана – 12 дітей, серед них і Моті. Разом із ними він прожив 10 років. Востаннє батько спілкувався з ним 17 липня, а вже 24-го, після боїв, родину повідомили, що він зник безвісти. Згодом підтвердили загибель. Співчуття родині висловив Міхаель Бродський, посол Ізраїлю в Україні, а також побратими, які служили з героєм, і військові, які не знали його особисто.
"Ми тут, щоб вшанувати пам'ять цього хороброго героїчного солдата, який віддав своє життя за вільну та незалежну Україну. Ми маємо вшановувати кожного солдата, офіцера, сержанта, які віддали своє життя за нашу державу. Йде Велика війна росії проти України. Це не просто війна проти нас, а війна проти всього цивілізованого світу", – наголосив військовослужбовець ЗСУ Павло Хазан.
"Щирі співчуття родині равина. Загинув справжній син української нації, герой. Для нас усі наші хлопці, які захищають Україну, – герої. Для нас немає значення ні національність, ні конфесія, ми вдячні всім", – заявила кервіниця патронатної служби "Азову" Олена Толкачова.
Батько Матітьягу Самборського – головний рабин України, під час промови побажав своєму полеглому синові мирних небес і молитви.
"Щоб нам він був чудовим адвокатом на тому світі, світі правди. Щоб молився зі всіх сил, за скоріше завершення війни. Ну, і, звісно, щоб це все завершилося перемогою добра над злом", – сказав Моше Асман.
Лідія Середюк, Орест Пона, "5 канал"
Дивіться також:
