"Кожна людина по-різному переживає смерть близьких. Як правило, з часом більшість людей знаходять достатньо ресурсів, щоби пристосуватися до свого нового життя після втрати. Вони не обов’язково "переборюють" свою втрату, скоріше, вчаться з нею справлятися", – йдеться в дописі.

Однак, за словами Супрун, приблизно кожна десята людина переживає втрату дуже тяжко.

"Така гостра реакція займає більш тривалий період, що призводить до розвитку соціальних, психічних та фізичних проблем", – зазначає вона.

Ексочільниця МОЗ пояснює: "Ускладнена реакція втрати – це розлад, при якому після смерті близької людини виникає стійке та всеохопне відчуття скорботи й горювання. Воно характеризується тугою за померлою людиною або постійною зайнятістю справами, що мають до неї стосунок. Людина не може займатися професійною діяльністю, відчуває емоційне оніміння, а також те, що втратила частину себе. Це може тривати протягом більше, ніж пів року після втрати, або навіть довше".

У 2018 році Всесвітня організація охорони здоров'я внесла діагноз скорбота до класифікації психічних розладів. До 2020 року ВООЗ планує організувати надання допомоги людям, які мають такий діагноз, в межах систем охорони здоров’я.

"Вислів "час лікує всі рани" лише частково відповідає дійсності, і для людей, які переживають ускладнену реакцію втрати, час точно не є рішенням. В такому разі не варто закриватися в собі, сприймати смерть близької людини як покарання чи забувати про своє життя. Важливо заручитися підтримкою близьких, звернутися до фахівця та пройти спеціалізоване лікування", – пояснює Супрун.

У дописі ексочільниця МОЗ порадила текст, в якому йдеться про кроки реабілітації після смерті близької людини. А також, де знайти інформацію про допомогу і підтримку людям, які переживають скорботу після насильницької смерті.