"Кластерний" план Мінських угод: дорога до миру чи пастка

Володимир Зеленський 5 канал / Час. Підсумки тижня
Мета Путіна – за будь-яку ціну посадити Київ за стіл переговорів із ватажками ОРДЛО

Зустрічі не буде. Принаймні найближчим часом. Володимир Путін не схотів зустрічатися з українським президентом на сході і запросив його до Москви. І це була не просто відмова. Агресор укотре дав зрозуміти світові: все, що відбувається на окупованих територіях, – це справа України, і Кремль тут ні до чого. Нині мета Путіна – за будь-яку ціну посадити Київ за стіл переговорів із ватажками самопроголошених республік і висунутити Україні власні умови. До речі, про умови.

Україна офіційно підтвердила існування так званого кластерного плану втілення Мінських угод. Його підготували Франція і Німеччина. Київ запевняє, що документ визначає послідовність дій у процесі врегулювання конфлікту на сході, хоча і не розсекречує деталей. Але не всі погоджуються з таким невинним формулюванням. Чому кластерний план називають пасткою для України – у сюжеті "Підсумків тижня".

Кластер. Нове і дещо незвичне слово. Про кластерний план Мінських угод заговорили ще минулого місяця. А відвідавши Париж, президент Зеленський уже офіційно оголосив про поділ Мінських домовленостей на кластери.

"І німці, і французи бачили, що Мінськ-1 і Мінськ-2 – це єдиний документ, в якому є логічна лінія. Яка дуже легко розписується на кластери: безпековий, соціальний, економічний, гуманітарний, політичний. Пропонувалося розбити на подібні кластери, вибудувати з них процес", – зазначив колишній представник української делегації у Тристоронній контактній групі Роман Безсмертний.

У березні російська газета "Комерсант" оприлюднила подробиці можливого нового мирного плану. Мовляв, працювали над ним від кінця минулого року. На запропоновану німцями та французами версію Банкова та Кремль мали свої зауваження, бо кожна сторона читає Мінські угоди по-своєму. Українські переговірники кажуть, що нічого поки ще не вирішили.

"Плану то нема, є проект. Коли він буде схвалений всіма чотирма главами держав і урядів – Німеччиною, Францією, Росією, Україною – тоді ці кластери набувають сили рішення. І це дуже важливий документ мав би бути. Аби Росія його підтримала", – наголосив голова української делегації в ТКГ Леонід Кравчук.

Зустріч президентів України та Франції
Зустріч президентів України та Франції5 канал / Час. Підсумки тижня

Москва ж у новому плані чи то проєкті, серед інших зауважень, вимагає залучення до процесу представників ОРДЛО. Мовляв, саме вони є стороною конфлікту, а не Росія, як заявляє Київ. Принаймні про це повідомляють російські ЗМІ. Адже офіційно Кремль поки що взагалі не підтвердив існування "кластерного плану".

Як саме виконувати ті 13 пунктів, про які домовилися в лютому 2015-го на переговорах у Мінську? Роками між сторонами війни на сході тривають суперечки на цю тему. Росія передусім прагне втілення виборів на окупованих нею територіях. Україна наполягає на першочерговому досягненні там безпеки – перших пунктах домовленостей. "Кластерний план" – це спроба Європи розблокувати переговори, які давно вже в глухому куті. Але навіть такий підхід обернеться невдачею, якщо всі сторони конфлікту не хотітимуть його вирішення.

"Що робить Росія? Це видно зі статті в "Комерсанті". Росія малює "план мероприятій по реализации мероприятий и предусмотренных планом мероприятий, которые называются Минские договоренности". Їхнє завдання – заплутати процес, довести його до повної еклектики, щоб потім показати пальцем на Україну, тому що інформаційно вони домінують", – пояснив Безсмертний.

Голова ж української делегації у Тристоронній контактній групі Леонід Кравчук переконаний, що "кластерний план" може стати запорукою миру на Донбасі.

Офіс президента України
Офіс президента України5 канал / Час. Підсумки тижня

"Кластери будуть основою для інших кроків. На основі кластерів будуть складені відповідна дорожня карта, яка буде деталізована", – зазначив він.

Але не всі представники української делегації в ТКГ поділяють такий оптимізм.

"Там знову пропонуються вибори на окупованих територіях. Це неприйнятно взагалі, немає ... коли мені покажуть міжнародний стандарт, який дозволяє вибори на окупованій території. Наведіть мені приклад, коли хоч раз проводилися на окупованій території, тоді я погоджусь", – наголосив представник України в Раді ООН із прав людини (2006-2010 рр.) Володимир Василенко.

Спільні патрулі української поліції і так званої "народної міліції" ОРДЛО, яку пропонують не роззброювати, теж один із суперечливих пунктів німецько-французького документа. Питання є і до передачі контролю над окупованим кордоном. Саме суперечки про контроль над кордоном та час виборів на окупованих територіях завжди гальмували реалізацію Мінських угод.

"Є люди, які вважають, що на перших порах, до проведення виборів, це міг бути змішаний контроль. Скажімо, ОБСЄ й українські війська, щоб контролювати разом. А коли вибори відбудуться, й ці вибори будуть визнані міжнародним співтовариством як демократичні, що відповідають міжнародним нормам, тоді контроль над усім кордоном переходить тільки до українських військ", – додав Кравчук.

Мінськ
Мінськ5 канал / Час. Підсумки тижня

Мінські угоди неможливо втілити, від них краще відмовитися. А до переговорів над новим мирним проєктом треба долучити США. І такі пропозиції в Україні озвучують дедалі частіше.

"Цей відхід має бути одночасно з пропозицією, яка буде базуватися на міжнародному праві. Обґрунтування порушення й недотримання саме Росією цих Мінських домовленостей. І другий елемент, який повинен іти, – зміни самого формату. Ми в цьому форматі, де є Франція, Німеччина, Росія, нічого не досягнемо", – зазначив колишній заступник голови СБУ Андрій Левус.

Але поки що Україна вірна Мінським угодам і готова до реалізації створеного на їхній основі "кластерного плану". І хоча офіційних деталей його ще немає, певний опір франко-німецькому варіанту домовленостей вже є. Наприклад, у "Русі опору капітуляції" заявили, що новий план може зібрати масові вуличні протести.

Петро Троць, Богдан Танасійчук, "Підсумки тижня"

 

Попередній матеріал
Великодній кошик-2021: у скільки обійдуться святкові продукти та як приготувати паску за рецептом від Клопотенка
Наступний матеріал
Україна тоне в смітті: який реальний стан звалищ та чому заводи з переробки відходів – лише на папері
Loading...