Отримати український паспорт громадянам, які виїхали з окупації, – надскладне завдання. Часто люди виїжджають на підконтрольну Україні територію без жодних документів. Тоді чи не єдиним варіантом отримати паспорт залишається звернення до суду. На рішення люди можуть чекати місяцями. З якими проблемами зіштовхуються переселенці, які виїхали з окупації, дивіться в сюжеті журналіста "5 каналу" Віталія Залевського.
Коли російські війська захопили Крим, Ярославу було 14 років. Уже після окупації прийомні батьки забрали хлопця до росії, там він навчався. Однак після того, як розпочалося повномасштабне вторгнення в Україну, хлопець вирішив тікати з росії, бо завжди вважав себе українцем. Ярослав зв'язався з волонтерами і поїхав до пропускного пункту в Колотилівці, що на кордоні Сумщини з росією. Це могла бути його остання поїздка: російські прикордонники влаштували хлопцю жорсткий допит.
"Ображали, потім били. Питали: "Хто тебе готував? Чому ти такий спокійний? Нащо ти виїжджаєш із росії? У тебе тут більше можливостей! Признавайся, що ти їдеш вступати в ЗСУ", – розповів переселенець із Криму Ярослав Хмельницький.
Більш як чотири години росіяни знущалися з хлопця. Врешті Ярослава відпустили. Вже на українському боці Ярослава перевіряли щодо зв'язків з окупантами. На цьому випробування не закінчилися. Він не міг отримати український паспорт, бо з документів мав лише свідоцтво про народження. Щоби підтвердити його особу, у міграційній службі порадили знайти свідків – ними можуть бути родичі чи друзі. Однак в Україні у Ярослав нікого не було.
"Ти шукаєш неофіційну роботу, постійні питання від роботодавців до тебе: "Хто ти? Звідки? Чому без паспорта?". З житлом проблеми, не зняти його нормально. Тобто своє життя ніяк не спланувати... Був відчай...", – поділився Ярослав.
Майже рік Ярослав доводив у суді, що він українець із тимчасово окупованого Криму. Йому пощастило відшукати знайомого, який теж виїхав з півострова. У суді той засвідчив, що знає Ярослава.
"Не вірив перший час, що вдалося його отримати, і досі не вірю!", – показав хлопець свій паспорт.
Однак не у всіх переселенців такий фінал. Часто через брак документів і доказів міграційній службі не вдається встановити особу переселенців. Через це люди під ризиком безгромадянства не можуть безоплатно лікуватися, голосувати на виборах та мати пільги.
"До 2014 року ті архіви щодо оформлення паспортів громадянина України на деяких територіях Донецької та Луганської областей не збереглися, вони були окупованими. Відповідно, у державній міграційній службі немає цієї інформації", – пояснила правова аналітикиня благодійного фонду "Право на захист" Анастасія Коваль.
Читайте також: У Харкові запрацював центр підтримки для переселенців з Куп'янська: які послуги найбільш затребувані.
Під час перевірок держава має підтримувати заявників, які перебувають в особливо уразливому становищі, а саме – надати тимчасове житло, фінансову підтримку та правову допомогу для оформлення документів, пояснюють правозахисники.
"Спрощення може бути в пришвидшенні процесів на рівні державної міграційної служби. На жаль, у ці процеси, як громадська організація, ми не можемо влізти і сказати: "Отут ви маєте робити коротшу процедуру, тут не п'ять днів, а три…", тут має бути зацікавлена держава, щоб якомога швидше паспортизувати людину, про яку вони нічого не знають. Крім того, що вона прийшла зі свідоцтвом про народження, а іноді з документами, які видала окупаційна влада", – наголосила директорка з адвокацій Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.
Для процедури встановлення особи міграційна служба просить документ із фотокарткою. Тож, якщо такого в людини немає, правозахисники рекомендують до виїзду з окупації зібрати інші матеріали, які зможуть у суді довести належність до громадянства України. Це можуть бути і копії документів, завантажені у хмарні сховища.
"Людина приїжджає сюди, особливо, якщо це чоловіки, у них не буде шансу виїхати знову, повернутися на окуповану територію щось дозбирати. Тому краще перед виїздом порадитися, які документи, можливо, додаткові відомості, фотографії можна взяти, довідки, які можна зібрати на місці. Це було б дуже важливе та помічне", – порадила Альона Луньова.
Щонайменше 230 тисяч людей в Україні під ризиком безгромадянства, з них велика частина – це саме вимушені переселенці, такі цифри дослідження фонду "Право на захист".
Віталій Залевський, Олексій Тищенко, "5 канал"
Дивіться також:
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
