• Виникнення наклеюваної поштової марки пов'язане з ім'ям англійського поштмейстера Роуленда Хілла – автора ескізу першої у світі поштової марки, яка увійшла в обіг 6 травня 1840 р. в Англії.

Вона відома під назвою "чорний пенні", оскільки мала номінал в 1 пенні і була надрукована чорною фарбою. Також містила водяний знак у вигляді малої корони та портрет королеви Великої Британії – Вікторії.

• Перші філателісти з'явилися в 60-х рр. ХІХ ст. Марки мають не лише практичне значення, а й художню цінність як твір прикладної графіки малих форм. Так поштова марка стала предметом колекціонування.
• На початку ХХ ст. уряд України не мав грошей на друк власних марок, тому деякі користувалися випущеними за часів Російської імперії. На них ставили відтиск штампа у вигляді тризуба – і вони ходили як українські. Київ, Харків та Одеса були центрами багатих губерній і могли собі дозволити штампи з тризубом із металу, з гуми – одинарний, потрійний і за розміром навіть на цілий лист. А Подільська губернія, хоча й мала велику територію, була бідною і штампи-тризуби вирізала з дерева. Вони дуже швидко зношувалися і, на відміну від "сусідських", залишали кострубаті й деформовані відтиски на "царських" марках.

Марки часів царської Росії після того, як їх почали тризубцювати, стрімко зросли в ціні. Їх почали скупляти і накопичувати. За кордоном на них був шалений попит. Люди навчилися їх відпарювати з конвертів, відмивати штемпель погашення і пускати "в обіг", перепродуючи по кілька разів. Тому тогочасні поштарі, щоб марки залишалися одноразовими, надрізали їх і робили в кожній отвори після погашення штемпелем.

Наприклад, у колекції Вінницького музею української марки – єдиного такого роду в Україні – є листівка, яка відправлялася за кордон, вона мала на собі 20 із лишком марок. Якби поштарка їх не пошкодила, то за них, відпарених-відмитих, у європейських країнах можна було купити собі гарне помешкання.

• Відомий філателіст Трахтенберг, який перед Першою світовою емігрував до Німеччини, мав у своїй колекції дуже багато марок Російської імперії. Коли в Україні почали використовувати їх із нанесенням тризуба і навколо цих марок виник ажіотаж, він повернувся до Одеси і дав 20 тис. рублів хабара тамтешньому начальнику пошти, щоб проштемпелювали його марки тризубом. За це він пообіцяв трохи їх дати в обіг пошті, а решту вивіз за кордон і на цьому заробив просто шалені гроші, став відомою і багатою людиною.

Крім цього, коли він був в Україні, то купував листівки, клеїв на них марки, штемпелював і відправляв собі й друзям за кордон.

• Перші марки Україна самостійно випустила у 1918 р. Їх готували до друку художники-графіки Георгій Нарбут і Антон Середа. Перші відтиски зробили на звичайному папері, але потім почали друкувати на цупкому. Для поштового обігу це, звісно, було незручно, але все продиктував дефіцит грошової маси. На підставі закону Центральної Ради від 18 квітня 1918 р. були випущені марки-гроші з номіналом від 10 до 50 шагів.

Після розпаду Російської імперії на території України значну частину коштів в обігу становили золоті й срібні монети. Часи були бурхливі, і люди їх ховали "на чорний день", бо паперові купюри вже нічого не коштували. Тоді український уряд і вирішив друкувати марки на тонкому картоні. Перша серія називалася "шагівкою", а на звороті містився напис: "Ходить нарівні з дзвінкою монетою".

Вони не мали ніякого захисту, тому їх почали масово підробляти, особливо цим славилася Одеса. Там доходили до такого зухвальства, що на звороті писали не "Ходить нарівні з дзвінкою монетою", а "Чим наші гірші від ваших?"

• Дуже цікаві марки Карпатської України, яка проіснувала лише добу, але встигла провести Сейм, затвердити свій прапор, Конституцію і українську мову як державну. А також випустила та погасила спеціально виготовленим штемпелем власні поштові листівку і марки. На них зображена старовинна дерев'яна церква у с. Ясиня.
• Початок ХХ ст., Друга світова війна – на ці часи припали спроби українського державотворення. У радянську добу ці події витравлювалися з пам'яті. Але поштові марки стали "диверсантами", які через кордони і час доносять правду. Наприклад, 1919 р., коли було підписано Акт злуки, в ЗУНР використовувались австрійські марки: на них ставили надруківки ЗУНР із тризубом і використовували як українські. Згодом було замовлено власні марки за кордоном, на них були надруковані тризуб і герб, у центрі якого – архангел Михаїл, який є й на гербі Києва. Внизу зображено герб Львова. Це свідчить, що українці завжди мріяли бути єдиною неподільною країною.

Ці марки друкувалися довше, ніж ЗУНР проіснувала, і в обіг не потрапили. Вони усі були знищені, і лише декілька листів продані філателістам. У Вінницькому музеї української марки експонуються надруковані листи марок, що так ніколи й не були розрізані.

• Марки 1923 р. є свідченням першого голодомору в Україні. Тоді український уряд, хоча вже й радянський, попросив у Москви дозволу надрукувати марки "Допомога голодуючим". Попри заборону, їх потай надрукували за кордоном, дуже великим накладом.

Продавати їх Москва спочатку заборонила, але тільки-но за кордоном пішли чутки, що такі марки існують, а в обігу їх немає, мусила поступитися. Продавали їх у шести великих містах і всього 20 днів. Потім спеціальна комісія мала вилучити з обігу рештки і знищити. Але люди змели ці марки з прилавків за лічені дні. На виручені кошти тоді звели інтернат під Одесою, де рятували дітей від голоду. Історія появи цих марок стала відомою тільки після розпаду СРСР.

• Після УНР – понад 70 років – Україна жила без власних марок (хоча ще 1947 р. УРСР стала членом Всесвітнього поштового союзу). Лише з 1992 р. в Україні почався друк власних марок.
• Перші з моменту проголошення незалежності поштові марки введені в обіг 1 березня 1992 р.: вони були присвячені 500-річчю українського козацтва, а також 100-річчю першого поселення українців у Канаді.
• В Україні зберігаються листівки з марками, які відправлялися з Гомеля, з Ростова, за часів існування УНР, зі штемпелем "УКРАЇНА". Це неймовірно рідкісні речі, експертну та історичну вартість яких навіть неможливо встановити.
• 15 липня 2020 р. в Україні увійшли в обіг марки "Садовий жасмин" та "Лаванда" із серії "Садові квіти". Вони надруковані на ароматизованому папері: легенько потерши зображення квітів, можна відчути запах жасмину і лаванди відповідно. Марки мають круглу форму, а в їхній основі – самоклеючий папір, тобто марка наноситься на конверт як наліпка.

Ескізи для серії "Садові квіти" розробила Наталія Кохаль, членкиня Національної спілки художників України, авторка поштових марок "Лелека білий" та "Соловейко східний", які здобули І місце в конкурсі "Найкраща марка Європи – вибір колекціонера 2019".

• У серпні 2020 р. вперше в історії сучасного марковидання українська марка "Олександр Вертинський. 1889-1957" виборола бронзу в конкурсі Yehudi Menuhin Trophy 2020 за найкращу музичну поштову марку світу 2019 р. Україну випередили лише Аргентина та Чилі.

Марка "Олександр Вертинський. 1889-1957" присвячена 130-річчю від дня народження артиста, введена "Укрпоштою" в обіг 21 березня 2019 р. Українського кіноактора, композитора, поета і співака Олександра Вертинського зображено в образі П'єро, в якому він виступав на зорі своєї творчої кар'єри.

Автор випуску – художник Василь Василенко, автор випусків "Традиційні головні убори Українців", "Київські князівни на престолах Європи", "Віра Холодна" тощо.

• Українські поштові марки друкуються тільки на "Поліграфкомбінаті "Україна" з питань виготовлення бланків цінних паперів". Саме там виробляють закордонні паспорти і виборчі бюлетені. Поштова марка прирівняна до цих документів і має три ступені захисту. Це, до речі, пострадянська традиція, адже в інших країнах поштові марки так серйозно не захищаються.
• Негласне правило філателії – заборона на випуск поштових марок, присвячених живим людям. Виняток – артисти і спортсмени. Це правило діє для того, щоб марки не використовувалися з політичною чи рекламною метою.
• 22 січня 2020 року в обіг увійшла поштова марка "Вони вистояли! Не витримав бетон!". Вона є даниною вшанування українських воїнів, які протягом 242 днів у 2014-15 рр. боронили Донецький аеропорт. Урочисте спецпогашення марки відбулося за участі захисників аеропорту. Поштову марку, автором якої є графік Андрій Єрмоленко, виготовлено тиражем 130 000 примірників, номінальна вартість поштової марки – 9 грн. 

Бої за аеропорт тривали з 26 травня 2014 р. до 22 січня 2015 р. і закінчились після повної руйнації летовища. Під час оборони аеропорту загинули понад 200 українських бійців, 58 з них – в останні кілька діб внаслідок підриву терміналу ДАП.

• Як відомо, усі листи з марками, які приймаються на пошті для відправки, проходять процедуру гасіння календарним штемпелем із назвою, номером відділення і датою, коли лист був прийнятий. У філателії є схожа процедура, але більш урочиста.

Відбувається вона в перший день життя марки – введення в обіг. За правилами Всесвітнього поштового союзу, для цього виготовляється спеціальний штемпель із написом "перший день" українською і французькою мовами: "Перший день. Premier jour". Його проставляють на поштову марку, він дійсний тільки один день. До випуску також додається поштовий конверт за тематикою випуску з тим же написом "перший день" на двох мовах.

Такі гашені марки серед досвідчених колекціонерів ціняться особливо високо, адже вони стають раритетними буквально з першого дня.

Читайте також: Козацька Покрова: як 250 років тому українських воїнів зображували на іконах