Хотіли поставити на коліна, але зробили сильнішими: українська армія 5 років тому і тепер

За 5 років, пояснюють бійці, війна змінила їх усіх. Але бажання миру і перемоги залишається незмінним

Так, на 5 рік війни ми не вигнали ворога за "парєбрік". Але наш ворог – це третя за чисельністю армія світу. Гібридній війні Україна навчилася гібридно протидіяти. Безумовно проблем і недоліків ще багато. Але якби в 2014 році у нас була армія і досвід 2019 року, війна б завершилася раніше. А можливо б її і не було взагалі. От тільки в історії "якби" не працює.

Тому за вікном 2019 рік і на лінії фронту знову гарячі бої. Не загострення, а саме бої. Зі снайперськими дуелями і вогнем великих калібрів з боку російського окупаційного контингенту і протитанкових реактивних комплексів у відповідь від наших. І поки в мирному тилу плескають в долоньки і голосують за співаків, що не вбачають гріха концертувати в Росії, на війні у нас втрати.

Війни без втрат не буває. Тим більше коли ворог хоче знищити нас як країну. Тільки цю реальність не втовкмачиш в голови водієві маршрутки, який ігнорує УБД... чи творцям, для кого "це не моя війна".

Чергове загострення на фронті. Від початку лютого російсько-окупаційні війська почали систематично застосовувати заборонену Мінськими домовленостями ствольну артилерію. Від її ударів найбільше страждали населені пункти - Лебединське, Катеринівка та Піски. Б’ють окупанти і з міномети. Щодня по українських позиціях від ворога прилітає понад 100 мін і снарядів.

Тиждень розпочинається з масованих ворожих обстрілів. 

"Ворог вчора та сьогодні розпочав обстріл позицій Об’єднаних сил зі ствольної артилерії. З огляду на відомості, які маються в Об’єднаних силах, передбачається суттєве загострення обстановки", – доповідає командир Об'єднаного оперативного штабу ЗСУ генерал-лейтенант Сергій Наєв.

Штурмовому підрозділу, який хоч і в зоні бойових дій, але відведений на визначену Мінськом відстань від лінії фронту, пояснює: "Основною метою ведення бойових дій в межах Операції об’єднаних сил, кожної військової частини, є стримування російсько-окупаційних військ, а у разі переходу до наступу – відбиття цього наступу".

У понеділок бойовики атакували українські позиції поблизу селища Піски. Прокинулись міномети та ствольна артилерія окупантів. Більше години у небо здіймався чорний дим і розліталося відлуння потужних вибухів. Обійшлося без втрат в українському війську, проте бійці зазначають – таких потужних обстрілів цієї зими не пригадують.

На околицях селища з’явилося чимало нових вирв найрізноманітнішої конфігурації від ворожих снарядів. Окупанти цілили одразу з декількох сторін. За останній тиждень у них значно збільшився калібр зброї, помітили українські армійці. 

Військовий ЗСУ 'Болгар'

"БОЛГАР", ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЕЦЬ ЗСУ:

"Може намагаються зуби свої якісь показати. Думають, що вони тут господарі, але не вийде нічого у них"

На різних ділянках фронту ворог почав використовувати різну тактику. Передмістя окупованого Донецька. За спинами армійців Мар’їнка та Красногорівка. Тут окупанти атакують бійців снайперським вогнем та ворожими диверсійними групами. У ніч проти п’ятниці бойовики підібралися до армійців майже впритул.

"Противник підійшов в районі 50-ти метрів, дійшло до кидання гранат. Кинули дві гранати під мій СПшник, мої дали адекватну відповідь противнику. Відстрілялися, зупинили ДРГ противника усіма черговими засобами, які були", – розповідає військовослужбовець ЗСУ "Коржик".

Щільним вогнем зі стрілецької зброї окупанти провокують армійців на вогонь у відповідь, щоб визначити вогневі позиції. А далі, вже у визначені місця, б'є ворожий снайпер.

"Снайпери агресивні. Снайпери працюють жорстоко, підло, підступно. Вбивають", – наголошує військовослужбовець ЗСУ Андрій.

Одна з таких підступних куль 18-го лютого поцілила в старшого солдата Василя Богоносюка.

АНДРІЙ, ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЕЦЬ ЗСУ:

"Спрацював снайпер по ньому підступно. Він трошкі вийшов з-за мішків. Біля нього побратим був. Його слова були – я трьохсотий. І він впав"

Військовий ЗСУ 'Монах'

"МОНАХ", ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЕЦЬ ЗСУ:

Прибігаю туди і бачу, що він уже двохсотий. Він був вже двохсотий. У нього була зупинка серця, втрата крові. Скажімо так, вже не перший раз з цим стикаюся, надав першу медичну допомогу, запустив йому серце.

Армійця врятувати так і не вдалося – куля стала для нього смертельною. Щоб вберегтися від підступних куль, хлопці майструють засоби безпеки з підручних матеріалів.

Ніч проти суботи не стала виключенням, диверсанти бойовиків атакували одну з українських позицій.

"Пробралася невелика ДРГ група, і вони почали відрізати терикон, атакувати з двох сторін. Ми різко знайшли взаємодію, почали працювати з ними. Ми перекрили їх і затиснули. Вони потім замовкли, бк скінчилося або відходити почали", – розповідає військовослужбовець ЗСУ Артем.

Бій тривав понад годину. Ворожу атаку вдалося відбити.

П'ять років триває неоголошена війна. За цей час змінилася країна, змінився характер війни і сама українська армія.

СЕРГІЙ, ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЕЦЬ ЗСУ:

"Зараз ми вже ведемо позиційну війну, в 2014 році ми йшли в наступ, а зараз вже позиційна війна, і коли ми ходили в наступ там більше діяло – активність, хто кого перехитрить, а зараз більше вже командир повинен бути грамотний, на грамотність хто кого, хто більш досвідчений з офіцерів. Війна більше так ведеться"

Сергій війну зустрів у свої 21. Тоді був лейтенантом. Каже, влітку 2014 року здавалося ще трохи, буквально кілька тижнів, і війна закінчиться, але це був лише початок. Потім – перша зима на фронті, друга, третя, четверта і от вже закінчується п'ята. За цей час стратегія ворога змінювалася. Але одна характерність окупанта – залишалася незмінною.

"Дуже велика проблема, що він використовує населені пункти для захисту. У них як правило всі позиції йдуть по межі населеного пункту, і ми не можемо стріляти в населені пункти, бо то морально тяжко, коли стоїть позиція противника, а ззаду нього жилий будинок", – розповідає військовослужбовець ЗСУ Сергій.

Підрив російської техніки Стугною

І це не єдина ворожа хитрість. Окупанти дають обіцянки, яких не виконують. За Мінськими домовленостями важка техніка має бути відведеною від лінії фронту, утім ворог її ховає прямісінько між житловими кварталами окупованих міст, звідки зазвичай і відкривають вогонь. Російські танки бруду не бояться, але бояться української "Стугни". Присутність цих протитанкових ракетних установок на лінії фронту продовжує відганяти російських танкістів від передової. Тепер високоточну зброю українці застосовують скрізь вздовж лінії фронту. На цю новину російське телебачення миттєво відреагувало істеричними закидами. Та що голосніше волання російських пропагандистів, то відчутніша в українських окопах віра в свою зброю.

Ворожі атаки армійці відбивають дозволеними калібрами. І щоразу це вдається. 

СЕРГІЙ, ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЕЦЬ ЗСУ:

"Особисто я як командир підрозділу готую постійно особовий склад до того, що противник може піти в наступ, і ми до того готуємось. Ми на сто відсотків готові до виконання будь-якої поставленої задачі"

За 5 років, пояснюють бійці, війна змінила їх усіх. Але бажання миру і перемоги залишається незмінним.

Євгенія Китаїва, Анна Кудрявцева, "Час: Підсумки Тижня"

Попередній матеріал
Публічний звіт голови АРМА Антона Янчука про підсумки діяльності відомства у 2018 році – відео
Наступний матеріал
"Укроборонпром" завершує випробування БТР-4 з новим корпусом – фото, відео

Ворог за день випустив по силах ЗСУ понад 300 снарядів – найбільше від початку року

Поліція встановила особи "самооборонців Криму", які в 2014 році захоплювали українські кораблі

Чотирилапий друг і "Банан": як армійці ЗСУ на передовій ремонтують техніку на імпровізованому СТО – репортаж з передової

"Моя боротьба триває": історія офіцера 95-ї бригади, якому відновили плече за допомогою клітинних технологій

Україна назвала імена 7 військових РФ, яких ГПУ підозрює в захопленні кораблів ВМС у Чорному морі

Турнір пам'яті: у Миколаєві влаштували запливи на честь загиблих бійців АТО