Декомунізація
Декомунізація 5 канал / Час. Підсумки тижня

георгіївська стрічка в метро та серп і молот на Хрещатику: чому радянська символіка досі є в Києві

Читайте по-русски
За інформацією столичної влади, на 8-й рік декомунізації у столиці залишилося близько 20% пам'яток радянського режиму

Георгіївська стрічка в метро та серп і молот на Хрещатику. Попри декомунізацію, в Києві залишилося чимало пам'яток радянського режиму. В "Дії" запустили опитування щодо комуністичної символіки на щиті Батьківщині-Матері. Та це лише одна з майже 50 радянських пам'яток у столиці. Чому ця символіка досі в Києві й коли врешті вдасться її позбутися – з'ясовувала журналістка "5 каналу" Оксана Паращак.

"Влада радам" і "Слава Червоній армії" – такі написи досі прикрашають столичний метрополітен. Нині тут красуються величезні медальйони з радянськими символами. І це "Вокзальна" – одна з найбільш завантажених станцій метро в Києві.

Недалеко від вокзалу – пам'ятник Миколі Щорсу, який століття тому організовував криваві розправи над киянами. Ватутін, Островський, Карбишев – радянських партійців та військових у столиці уславлюють десятки монументів. А найдовший проспект Перемоги в Києві відкриває обеліск "Місту-герою" із зображенням Леніна.

"Ця символіка, вона більше роздратовує. Це пам'ять, але зараз дуже боляче дивитися на це", – розповідає киянка Вікторія.

"Нам потрібно якомога далі віддалятися від усього радянського і всього того, що пов'язане з нашими сусідами", – вважає киянин Микола.

Серпи й молоти із золотими зірками красуються на Хрещатику – головній вулиці столиці. А станцію метро "Героїв Дніпра" прикрашає заборонена в Україні георгіївська стрічка. Символіка радянських часів грає на руку Кремлю, вважають історики.

"Ми не можемо гарантувати, що Києву нічого не загрожує. Ми бачимо, що всюди, куди приходить росвлада, вона намагається відновити, встановити якісь свої знаки. У Генічеську зі смітника дістали решки пам'ятника Леніну, зліпили, в Мелітополі – Судоплатову. російська влада чітко розуміє, як важливо для неї мітити нашу територію своїми пам'ятками, тому так само ми маємо розуміти: не повинні росіяни розраховувати на те, що їх чекає, до прикладу, в Києві пам'ятник Щорсу, не повинні ми мати будь-які меморіальні знаки пам'ятники, які натякають на спільність із росіянами, тому що все це буде використано проти України", – пояснює історик, нардеп Володимир В'ятрович.

Повномасштабна війна не заважає декомунізації, переконані науковці. Кажуть: зараз саме час для того, щоби позбутися всього радянського.

"Зараз вікно можливостей для цього найкраще. Якщо не зараз займатися цим питанням, то на буде такого ентузіазму. Дуже часто цим маніпулюють – питанням бюджетів, що нема грошей на таблички чи перенесення комуністичних діячів у музеї і так далі. Є закон, його треба виконувати!" – зазначає директорка Центру досліджень визвольного руху Дарія Гірна.

За інформацією столичної влади, на 8-й рік декомунізації у столиці залишилося близько 20% пам'яток радянського режиму. У травні Київрада ухвалила рішення щодо усунення 47-ми об'єктів радянської спадщини з публічного простору Києва.

"Пам'ятки, які входять до переліку загальнонаціонального значення – сфера відповідальності Мінкульту. Для того щоб з ними вчиняти якісь дії, має бути робота між містом, Міністерством культури і рішення Кабміну. Технічно складно і затратно, тому робота йде, але сказати чіткий термін я би не брався", – пояснює заступник міського голови Києва Володимир Прокопів.

А от за зображення на щиті "Батьківщини-Матері" вже взялися. Що робити з радянськими символами на монументі – українців запитали в "Дії".

"Питання, яке викликає здивування, – варіант "залишити, як є, тому що цей варіант суперечить закону про декомунізацію", і мене дивує, чому тоді немає питання про демонтаж?" – пояснює директорка Центру досліджень визвольного руху Дарія Гірна.

Маніпулятивним вважає цей варіант відповіді й історик Володимир В'ятрович. Щодо української символіки, каже, радянський пам'ятник гербом "українізувати" не вдасться.

"Я вважаю, що це абсолютно зайвий монумент, який лише спотворює обличчя Києва. Це пам'ятник, який торжеством совєцького монументалізму, совєцьких міфів і уявлень про Другу світову, цей пам'ятник мав за завдання якраз спотворити образ Києва і затінити Києво-Печерську Лавру, тому для мене він якоїсь історичної чи мистецької ролі не відіграє", – зазначив історик Володимир В'ятрович.

Демонтовані пам'ятки з радянськими наративами можуть стати експонатами у музеї тоталітарної пропаганди. Його спільно з Мінкультом планує створити столична влада.

Оксана Паращак, Олексій Іванченков, "5 канал"

Нагадаємо, раніше в "Дії" з'явилося нове опитування – що зробити з гербом срср на щиті Батьківщини-Матері.

Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.

Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.

Попередній матеріал
"Вдерлися і розстріляли за українську позицію": хто надихнув "ТНМК" на створення пісні про Енергодар
Наступний матеріал
"Уже почали переломлювати хід війни": чим більше зброї від західних партнерів, тим ближча наша перемога – Тарас Тополя
Loading...
На 9 році війни суд нарешті заборонив діяльність комуністичної партії в Україні

На 9 році війни суд нарешті заборонив діяльність комуністичної партії в Україні

В Україні з'явиться Рада з питань дерусифікації, декомунізації та деколонізації – Мінкульт

В Україні з'явиться Рада з питань дерусифікації, декомунізації та деколонізації – Мінкульт

Була московська – стала українська: як проходить дерусифікація продуктів – сюжет

Була московська – стала українська: як проходить дерусифікація продуктів – сюжет

комуністична партія остаточно припинила своє існування в Україні

комуністична партія остаточно припинила своє існування в Україні

Дерусифікація в Києві: які станції метро можуть змінити назви та як до цього ставляться кияни – сюжет

Дерусифікація в Києві: які станції метро можуть змінити назви та як до цього ставляться кияни – сюжет

У Дніпрі російські назви вулиць відправили услід за військовим кораблем – як реагують місцеві

У Дніпрі російські назви вулиць відправили услід за військовим кораблем – як реагують місцеві