Старіння військової техніки, яка була сконструйована та вироблена в СРСР. Проблема, яку давно і гостро відчувають Збройні сили України, а особливо – військова авіація, переоснащення якої літаками з країн Європи або США коштуватиме сотні мільярдів гривень. Чи можливо здійснити такий стрибок у найближчому майбутньому – дізнавався журналіст "5 каналу" Петро Троць.
Три транспортних літаки Ан-178 для потреб Збройних сил – наприкінці грудня Міноборони замовило в заводу "Антонов" таке технічне поповнення. Дотепер склад повітряних сил не поповнювався новими зразками літаків, і армійці досі літали на техніці часів Радянського Союзу.
Старіння техніки – це проблема не лише військово-повітряних сил, а й усіх ЗСУ. Звісно, наявні літаки не є ровесниками старенького Міг-17, який давно заслужив місце на постаменті. Утім, майже вся наша бойова техніка – родом із СРСР, а цієї держави не існує вже 30 років.
"Через 5-10 років вони взагалі не зможуть літати", – констатує Олександр Турчинов.
Заміна озброєння радянських часів на сучасні зразки – така основна ідея розвитку повітряних сил ЗСУ. Документ із такими планами на 15 років оприлюднили у травні 2020-го. І якщо проблеми транспортної авіації для армії ще можна вирішувати власними силами, то виробляти бойові літаки Україна не може – їх потрібно купувати.
"Держава Україна практично не робить нічого, щоб цей процес розпочати", – каже голова правління Українського мілітарного центру Тарас Чмут.
Американські F-15 та F-16, шведські "Гріпени" – такі варіанти називають оптимальними для переоснащення українського парку літаків. Вони могли б замінити всі радянські зразки: винищувачів, штурмовиків, бомбардувальників.
"Потрібно практично оголосити міжнародний тендер, де озвучити всього декілька пунктів. Скільки нам треба літаків, за який проміжок часу. Що ми хочемо ще, наприклад – локалізацію виробництва в Україні або розгортання повного циклу обслуговування і ремонту. І скільки ми за це готові платити", – зазначає Тарас Чмут.
Але до вибору конкретного літака – ще далеко, адже держава досі не ухвалила рішення переозброїтися.
"Це буде дорого. Треба прораховувати і розуміти сам процес договорів, щоб держава, навіть якщо буде закупати якісь платформи для своїх потреб, щоб це було виправдано і ми могли максимально робити те, що можемо зробити в себе. Щоб завантажувати свої підприємства, отримували ці технології", – каже член комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони і розвідки Ігор Копитін.
Для України це буде не лише дороговартісний, а й тривалий процес. Який уже запустили західні сусіди, що раніше літали на тих самих радянських літаках.
"Сусідні держави – там процес від підписання контракту і до отримання перших літаків – проходить 4 роки. Ще 3-4 роки, коли завершиться постачання всього парку, і коли цей парк набуває спроможності до бойового чергування. Це дуже тривалий час, але в нашому випадку потрібно не затягувати", – каже редактор сайту Militaryaviation Денис Томенчук.
Але поки Україна лише модернізує наявні радянські зразки.
У Міноборони лише переоснащення тактичної авіації оцінюють у 200 мільярдів гривень. А разом із витратами на транспортні, навчальні літаки, безпілотні комплекси та інші потреби ця сума сягає більш ніж 300 мільярдів.
Петро Троць, Михайло Третяк, "5 канал"
