Ярослав згадує про свого батька лише хороше, каже, бо такою людиною він був: усім допомагав, всіх пітримував. З 2006 року зареєстрував профспілку "Трудящі мігранти в Україні", займався захистом прав мігрантів. Син Сергія Олійника розповідає, у 2014 році не міг спокійно сидіти вдома і пішов добровольцем воювати на Схід. При цьому сховав, що хворів на цукровий діабет і мав гіпертонію. Сергію було вже за 50 років, втім захищати Україну поїхав одним з найперших.

Повну версію розмови можна переглянути у відео:

"Він відслужив під Маріуполем в Сартані, в Мар'їнці, там він захопив стратегічну точку. Він завжди йшов попереду. Найбільше, чого він боявся, що його хлопці можуть загинути. Він був командиром розвідки і завжди казав: "Мені вже за 50, я вже трохи пожив, в ви хлопці – вам потрібно ще жити, йдіть за мною". Я лише можу позитивне про нього сказати і завжди присвячував йому свої виступи, – згадує Ярослав Олійник.

Перший виступу після смерті батька молодий піаніст провів у парку Шевченка. Синтезатор, дві колонки і фото в пам'ять про тата. Ще за життя Сергій та Ярослав Олійники думали про великий концерт.

"Він ще був живий, це був травень 2017 року. Ми придумали з ним концепцію "Час змін" і в мене вже майже все було готово, але тоді в червні батька не стало. Після смерті тата, я собі сказав, що цю справу маю завершити до кінця. І план було здійснено – ми провели великий концерт в Українському домі і там я представив нову композицію, яка називається "Воїн світла", також присвячена батьку. І під час наступних виступів, я буду завжди говорити про тата, як про людину, яка мені дала практично все", – наголосив Ярослав.

Читайте також матеріал про творчість Ярослава Олійника та як молодий музикант підкорює Європу.

Молодий артист згадує, що батько допомагав йому в музичному вихованні, в його починаннях як самостійного артиста, їздив із ним на змагання і постійно підтримував, якщо щось не вдавалося.

"Про мого батька я можу багато всього розповісти. Це людина, яка мене виростила, він дав мені найголовніше – виховання. Він навчив мене цінувати, любити по-справжньому. Пам'ятаю, коли мої друзі гуляли, то я мусив грати, лише згодом я зрозумів, що батько був правий, коли мене змушував тренуватися. Я йому зараз за це дуже вдячний", – каже Ярослав.

Вже більше року пройшло як Сергія Олійника вбили ножем в центрі міста на Золотих Воротах, на очах багатьох людей, втім вбивцю досі не ув'язнили. Хлопець каже, що суд навмисно затягують, а предмети предмети доказу підробляють.

"Наприклад, сорочка, в якій був вбивця і зробив цей злочин, вона була підмінена. Він був у бежевій сорочці, а на слідство чомусь була прийнята сорочка блакитного кольору. Зараз йде етап допиту свідків обвинувачених, а також представлення експертиз від прокурора. Ми зараз просимо людей, щоб підтримували, щоб ходили на суди, бо нас залишилося 5-7 людей, коли спочатку приходило 50-70. А цей вбивця дивиться на мене в клітці і посміхається до мене в обличчя. Це дуже важко", – розповідає Ярослав Олійник.

Якщо ви, або ваші знайомі були в парку біля Золотих Воріт 22 червня 2017 року, приблизно з 19:00 до 20:00 години і зможете пригадати хоча б найдрібніші деталі того дня, просимо вас звертатися до Ярослав Олійника.

Нагадаємо, нещодавно у Львові підстрелили вуличну музикантку, яка грала в центрі міста на скрипці.

Також можна переглянути фотогалерею за темою: