Facebook / Петро Порошенко

Міносвіти пропонує три моделі навчання для нацменшин: для російськомовних – окремо

Моделі навчання у школах з мовами меншин враховуватимуть освітні потреби дітей різних національних громад

Міністерство освіти і науки України відреагувало на рекомендації Венеціанської комісії щодо закону "Про освіту" і зазначає: планує "повною мірою використати гнучкість, передбачену п. 4 ст. 7 Закону".  Про це йдеться в коментарі на сайті МОН.

Як повідомили у відомстві, моделі навчання у школах з мовами меншин враховуватимуть освітні потреби дітей різних національних громад, зважаючи на три критерії: вразливість мови, мовне середовище і мовну групу, до якої належить відповідна мова.

Таким чином у Міносвіти пропонують три моделі застосування і вивчення мов відповідно до ЗУ "Про освіту".

  1. Перша модель передбачає можливість викладання мовою меншини всіх предметів від 1-го до 11(12)-го класу разом з українською мовою.

"Ця модель діятиме для вразливих мов, тобто тих, що не мають власної держави для розвитку мовної термінології, а також для тих, що не живуть у середовищі власної мови. Наприклад, кримські татари не мають жодної іншої держави, яка займалася б розвитком термінології їхньої мови, наразі громада проживає винятково в україномовному чи російськомовному середовищі, що також не сприяє розвитку кримськотатарської", – пояснили у міністерстві.

2. Друга модель – для національних громад, мова яких належить до мов Європейського Союзу. Залежно від мовної групи та мовного середовища проживання, використання цієї моделі може мати два варіанти.

"Перший варіант – для громад, мова яких належить до слов’янської мовної групи, та які проживають у переважно україномовному середовищі. Йдеться, наприклад, про польську, словацьку, болгарську мови. Так, діти, материнська мова яких належить до цієї групи, зможуть повністю навчатися рідною мовою в дитсадку та початковій школі, водночас вивчаючи українську. Від 5-го класу разом з предметами, які вивчають рідною мовою, запроваджуватимуть предмети, що вивчають українською, їх частка збільшуватиметься та пропорційно зростатиме до старшої школи", – розповіли у МОН.

Натомість другий варіант враховуватиме особливості вивчення української мови представниками інших мовних груп та тими, хто переважно проживає в середовищі рідної мови. Зокрема, йдеться про румунську та угорську громади.

"Для шкіл із цими мовами навчання перехід на вивчення предметів українською відбуватиметься ще більш поступово, а відсоток предметів, які вивчають державною, буде меншим. Такий підхід зумовлено тим, що вивчати мову іншої мовної групи значно складніше і це потребує більше навчального часу, щоб досягти мовного рівня для вивчення інших предметів", – зазначили у Міносвіти.

3. Третя модель – для національних громад, материнська мова яких належить до української мовної сім’ї, а також тих, хто проживає переважно в середовищі власної мови. Йдеться про російську мову.

"Діти, що навчатимуться за цією моделлю, переходитимуть на навчання предметів українською одразу після 5-го класу. Діти, для яких материнська мова – російська, легко засвоюють українську, водночас вони здебільшого проживають у середовищі саме російської мови – в сім’ї, на вулиці спілкуються нею, переглядають фільми й телепередачі російською. Отже, єдине місце, де діти з цієї національної громади можуть вільно застосовувати державну мову, – це школа. Вивчаючи предмети українською, водночас продовжуючи вивчати російську як предмет, діти зможуть на якісно високому рівні оволодіти одразу обома мовами – і українською, і російською", – переконані у відомстві. 

Дивіться також фотогалерею за темою: 

Попередній матеріал
Луценко заявив про тиск на нього у зв'язку зі справою "апатрида Саакашвілі"
Наступний матеріал
У Мін'юсті заявили, що НАБУ зірвало подачу позову проти "Роснефти"