parliament.ge

Рішення Венеціанської комісії щодо закону "Про освіту" – чим Угорщина суперечить сама собі

    Комісія постановила: права угорськомовної меншини та інших меншин країн-членів ЄС можуть бути дотримані без внесення змін до 7-ї статті закону

    11 грудня Венеціанська комісія оприлюднила висновок щодо нового Закону України "Про освіту", а точніше – стосовно його 7-ї статті, в якій ідеться про викладання мовами національних меншин. Якою була реакція сторін – пропонуємо переглянути нижче. 

    • Коментар української сторони

    Україна дослухається рекомендацій Венеціанської комісії щодо реалізації закону "Про освіту". Над цим працюватимуть у тісному контакті з національними громадами, повідомив глава МЗС України Павло Клімкін у колонці на "ЄП". 

    "Венеціанська комісія констатувала, що український закон, будучи рамковим, залишає достатній простір для повноцінного вивчення учнями з національних меншин рідної мови. А конкретні положення й деталі мають бути закріплені в окремому Плані реалізації закону "Про освіту", а потім, якщо необхідно, то і в Законі "Про загальну середню освіту", який саме зараз розробляють", – йдеться у повідомленні.

    "Як і рекомендує комісія, ці положення і документи готуватимуть у тісному контакті з самими національними громадами", – розповів Клімкін.

    За словами міністра закордонних справ, для України надзвичайно важливо, що Венеціанська комісія назвала посилення позицій державної української мови в освіті та обов’язковість її вивчення всіма громадянами країни не тільки законними, а й похвальними. "Саме це і є головною метою нового закону", – зауважив Клімкін.

    При цьому, міністр додав, що реакція сусідніх європейських країн висвітлила ще одне серйозне загальнополітичне питання.

    "Хоча Закон "Про освіту" аж ніяк не порушував жодних норм Європейського Союзу, наш намір посилити в Україні позиції української мови викликав у них спонтанний протест. Виходить, що Україні не дозволено те, що дозволено решті країн, виходить, що ми, українці, мали б і далі залишатися комфортними для всіх, без власної волі і власних пріоритетів", – зазначив дипломат.

    • Суперечливі заяви Угорщини

    А от в Угорщині мають три очікування від України після оголошення рішення Венеціанської комісії щодо українського закону про освіту – не обмежувати вже наявних прав, вести переговори з національними меншинами в Україні та повністю виконати рекомендації ВК. Про таке заявив глава МЗС Угорщини Петер Сіярто.

    Також у Будапешті називають "правильним рішенням" внесення змін у нібито "суперечливу" 7-у статтю закону "Про освіту".

    • Що саме передбачає оприлюднений ВК документ

    А от у тексті оприлюдненого 11 грудня рішення щодо мовних положень закону України "Про освіту", Венеціанська комісія вказує, що права угорськомовної меншини та інших меншин країн-членів ЄС можуть бути дотримані без внесення змін до 7-ї статті закону, тобто тієї, яка регламентує мову навчання. 

    Нагадаємо, 28 вересня в Україні набув чинності закон "Про освіту". Згідно з ним, мовою освітнього процесу в навчальних закладах є українська. У середній школі для національних меншин плавно запроваджується українська як мова викладання. Але, відповідно до освітньої програми, можуть викладатися одна або декілька дисциплін двома і більше мовами – державною, англійською та іншими офіційними мовами Європейського Союзу.

    Також зауважимо, що Венеціанська комісія не підтримала претензії Угорщини щодо того, що мовна стаття українського закону про освіту обмежує права нацменшин. 

    Попередній матеріал
    У березні 2014-го Турчинов давав усне розпорядження військовим застосовувати зброю у Криму – Яценюк
    Наступний матеріал
    Суд відмовився арештовувати Саакашвілі на час проведення розслідування