Тестування
Тестування 5 канал

Чому поліпшилася статистика захворюваності на COVID-19 – коментарі МОЗ та експертів

Читайте по-русски
Середній показник виявлення коронавірусу все одно залишається високим

Статистика захворюваності на COVID-19 втішає: заражених коронавірусом стає менше. Але чи все так оптимістично? І головне, в чому причина? Керівництво країни хвалиться, мовляв, це результат карантину вихідного дня. Водночас кількість тестів порівняно з минулим місяцем зменшилася. Українці перестали масово тестуватися, чим і виправдовуються в МОЗ. А от померлих від COVID-19 минулої доби рекордно багато – 276. Що ж насправді відбувається і чому поліпшилася статистика, з'ясовувала кореспондентка "5 каналу" Ірина Сисак.

Менш як 9 тисяч хворих на коронавірус минулої неділі. Такий низький показник востаннє фіксували ще на початку листопада.

Цифра почала зменшуватися минулого тижня, і останні 7 днів свідчать: кількість заражень трохи знизилася. Та й одужує більше людей, аніж заражається. Чому так – до кінця не розуміють ані епідеміологи, ані інфекціоністи.

"Це може бути і карантин вихідного дня, це можуть бути і епідеміологічні заходи, що вони таки спрацьовують", – каже Ігор Кузін, директор Центру громадського здоров'я.

Президент одразу заявив: позитивні зрушення у статистиці – це результат карантину вихідного дня.

"До нього різне ставлення, але побачили, що він дав свої результати", – каже Володимир Зеленський.

За президентом в один голос про ефективні результати заговорили прем'єр та міністр охорони здоров'я. Але продовжувати карантин вихідного дня відмовилися.

"Багато людей не погоджувалися. Обмеження дають свої результати", – наголошує Максим Степанов, міністр охорони здоров'я.

Експерти пояснюють: певний ефект є! Але переоцінювати його не варто. Тому що в цей період тестів на добу робилося менше.

"Ефекту радикального на поширення це справді не дало, але якщо це пішла тенденція на спад, то наступного тижня повинна постійно падати кількість хворих, і або зростати, або залишатися стабільною кількість тестів", – каже Павло Ковтонюк, заступник міністра охорони здоров'я (2016 – 2019), керівник Центру економіки охорони здоров'я КШЕ.

У Центрі громадського здоров'я пояснюють: однією з причин позитивної статистики може бути збільшення тестів на антиген. А ці результати до офіційної статистики не потрапляють.

"Швидкі тести на антиген, вони починають займати вагому частину в діагностуванні", – говорить Ігор Кузін, директор Центру громадського здоров'я.

"Антигенні тести мають значно нижчу чутливість, вони виявляють людей супер-розповсюджувачів, а не на початку хвороби", – зазначає Вадим Арістов, інфекціоніст.

У МОЗ виправдовуються: тестування не скоротили. Цифри впали мало не на половину, бо чимраз менше людей приходять на тестування.

"Тестуємо людей, які мають ознаки коронавірусної хвороби. Методом ПЛР. Коли зменшується кількість людей, які звертаються, то природно, зменшується кількість тестів", – каже Максим Степанов, міністр охорони здоров'я.

Зменшення кількості тестувань підтверджують і сімейні лікарі. Мовляв, дедалі частіше діагноз коронавірус ставлять без тесту, лише за симптомами. Відповідно, такі хворі до статистики не потрапляють.

"Від сімейних лікарів я знаю, що багато людей перестали робити тести. Вони не мають змоги заплатити в приватну лабораторію, звертаються до сімейного лікаря, той каже, що все це дуже схоже на COVID-19, тоді людина лишається вдома", – розповідає Павло Ковтонюк, заступник міністра охорони здоров'я (2016-2019), керівник Центру економіки охорони здоров'я КШЕ.

"Люди вже емоційно звикли до епідемії, відповідно, менше людей хочуть оплачувати власним коштом тести", – наголошує Вадим Арістов, інфекціоніст.

До жодної статистики не втрапив, хоча переконаний: на COVID-19 перехворів. Своїм досвідом ділиться Артем.

"Я знаю, що в мене був COVID-19, бо ним хворіли люди, з якими я жив. Ми зробили такий локдаун собі – ось і все", – каже Артем.

Тесту не робив, бо дорого. Нині вирішив перевіритися на антитіла.

"ПЛР – 740, ІФА – 300 гривень, трохи занадто", – каже хлопець.

Хоча тих, хто хворіє, за статистикою, стає менше, тих, хто підозрює в себе недугу і тестується, лишається чимало. Але черг під лабораторіями, як раніше, нині вдається уникнути, бо навчилися робити тести швидше.

"З'явилися автоматичні станції, які дозволяють набагато швидше робити дослідження. У державних лабораторіях останнім часом немає черг. Результати видаються або день в день, або із затримкою в одну добу", – розповідає Ігор Кузін, директор Центру громадського здоров'я.

Хоч скільки було б тестів на добу, середній показник виявлення коронавірусу залишається високим. Бо третина з тих, хто робив тест, отримує позитивний результат. А за рекомендаціями ВООЗ, аби контролювати ситуацію з пандемією, він має бути на рівні 5 відсотків.

"Показник у нас 30% – найвищий, тобто найгірший в Європі. У 6 разів вище рекомендований ВООЗ, а це означає, що ми не контролюємо те, що в нас відбувається", – говорить Павло Ковтонюк, заступник міністра охорони здоров'я (2016-2019), керівник Центру економіки охорони здоров'я КШЕ.

Водночас фахівці застерігають: сподіватися на поліпшення ситуації не варто. Бо грудень минає без суворих обмежень. Нової хвилі заражень слід очікувати вже в січні.

"Ми фактично створили ідеальне середовище для третьої хвилі, тоді, коли у Франції, в інших країнах намагаються ввести локдаун на свята, аби не було третьої хвилі, ми її розганяємо. І саме із закінчення новорічних свят, після гулянь, зустрічей, будемо зустрічати їх у лікарнях", – наголошує Вадим Арістов, інфекціоніст.

Тоді ж, у січні уряд запланував суворий карантин на 2 тижні.

Ірина Сисак, Юрій Усік, "5 канал"

 

Попередній матеріал
У Києві презентували міжнародну базу корупціонерів України – відео
Наступний матеріал
Дикі тварини можуть загинути від голоду: через карантин реабілітаційний центр залишився без заробітків
Loading...

Коли буде пік захворюваності на COVID-19 в Україні – прогноз від ЦГЗ

У МОЗ оприлюднили показник летальності від коронавірусу в України

ЦГЗ "забракував" закуплені Офісом президента тест-системи для виявлення коронавірусу – ЗМІ