107 плит з іменами героїв Небесної Сотні. Білий граніт як символ незламних щитів євромайданівців 2014 року.
Директор Музею Революції Гідності демонструє, який вигляд матиме меморіал на Алеї Героїв Небесної Сотні. Шлях пам'яті – від Майдану і вгору по колишній вулиці Інститутській, де 2014 року стояла барикада, а тепер – портрети загиблих.
"Починається десь від мосту орієнтовно пішохідного – починається меморіальна алея із символічної кількості лип", – пояснює генеральний директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло.
"Сто символічних лип, які символізують Небесну Сотню, на підйомі вулиці Інститутської, які символізували оцей момент сходження майданівців 20 лютого 2014-го", – розповідає заступниця генерального директора музею Ольга Сало.
Алея пам'яті, за задумом архітекторів, веде до Музею Революції Гідності. Але місце, де мав би бути цей музей, нині закинуте.
Сто лип як символ загиблих майданівців спеціально з Нідерландів на Київщину привезли ще 2 роки тому. Їх мали б висадити на Алеї Героїв Небесної Сотні. Та на цю ділянку прокурори наклали арешт. Тож будівництво меморіалу заблоковане.
Ділянка під арештом, бо ще триває слідство у справах Майдану. Мовиться про криваві дні 18-20 лютого 2014-го. В Офісі генпрокурора музейникам відповіли: побоюються, що під час реконструкції Алеї будівельники пошкодять споруди, стовпи та рельєф місцевості. А це – потенційні докази.
"Арешт на земельну ділянку спочатку наклав Печерський районний суд, потім цей арешт було скасовано. А вже 20 червня 2019 року було накладено повторний арешт Окружним адміністративним судом. Накладено на невизначений термін", – каже Ігор Пошивайло.
За сто лип із Нідерландів із бюджету заплатили 14 мільйонів гривень. Тепер дерева не знають, куди подіти. Розсаднику утримання лип влітає в копієчку.
"Було прийнято рішення, що ці дерева дуже тимчасово будуть тут утримуватись", – зауважує директор підприємства-субпідрядника Сергій Довгополий.
Але "тимчасово" затягнулося – дорогі серцевидні липи вже два роки живуть у розсаднику. А сам музей на річницю Революції Гідності звинуватили в розкраданні коштів. Мовляв, аванс на спорудження меморіального комплексу витратили. А роботи – не видно. Музейники показують кадри із закупленими матеріалами. Кажуть: меморіал готові звести до кінця року.
"Арешт породив кілька практичних проблем. Відповідно до постанови Кабміну, нам надано право сплачувати аванс, строком не більше ніж 36 місяців. Ці 36 місяців спливають у грудні цього року", – наголосив юрист Національного музею Революції Гідності Дмитро Цвітненко.
А це означає, що наприкінці 2021 року працівники Музею Революції Гідності мають завершити будівництво меморіалу і відзвітувати про використані 111 мільйонів. Інакше тих, хто хоче увічнити героїзм євромайданівців, звинуватять у завданні державі збитків.
Ганна Рибалка, Іван Лємєхов, "5 канал"
Читайте також: Німецькі архітектори передали права на проєкт Музею Майдану – як це було і коли почнеться будівництво
