Військових журналістів вшановують сьогодні в Україні. Цю дату обрали невипадково – 16 лютого 2015 році неподалік Дебальцевого загинув редактор телерадіостудії Міністерства оборони України "Бриз" капітан 3 рангу Дмитро Лабуткін. У Міноборони зазначають, що цей день – це знак шани тим військовим журналістам, які були поруч із нашими солдатами в найгарячіших місцях спротиву. Про роботу Лабуткіна і про діяльність добре вам відомих воєнкорів "5 каналу" розповів наш журналіст.
16 разів пролунав Дзвін пам'яті за військовими, які загинули цього дня в різні роки внаслідок російської збройної агресії на сході України. Серед родичів загиблих і батьки військового журналіста, капітана 3-го рангу Дмитра Лабуткіна.
2015-го поблизу Дебальцевого Дмитро збирав матеріали для переговорної групи у Мінську. Він разом із розвідгрупою ЗСУ зник після обстрілу колони, якою вночі вивозили поранених у напрямку Бахмута. Дмитро перебував у БТРі, який за кілька днів знайшли розбитим на місці бою.
"Він до останнього подиху вів зйомку з району бойових дій. Чесно виконав до кінця свій військовий і професійний журналістський обов'язки", – розповідає командувач Сухопутних військ Збройних сил України Олександр Сирський.
Саме в день загибелі Дмитра Лабуткіна вшановують військових журналістів України.
"Скорботна для нас дата. Вона буде рубцем на серці. Будемо ми завжди його згадувати. І в той самий час ми вітаємо і бажаємо всіх гараздів і всього найкращого всім медійникам військовим. Хай це буде і скорботна дата, але так уже сталося", – каже батько Дмитра Лабуткіна Віталій Лабуткін.
Мати Дмитра Лабуткіна Алла Лабуткіна додає: "Це день пам'яті. Це повинно бути. Це справжнє свято. Я вітаю всіх військових журналістів з цим святом. Це свято. Тому що в Україні повинні бути і світлі дні, хороші дні. Ми пишаємося своїм сином".
До Штабу Сухопутних військ запросили представників прес-центрів ЗСУ та журналістів, які з початком російської агресії на фронті пліч-о-пліч із військовими. Щоправда, фронт у них – інформаційний.
"З першого дня війни в різних гарячих точках, в різних умовах обстановки ви чесно і відповідально виконували свою таку тяжку, але ж благородну і необхідну роботу", – зазначає Олександр Сирський.
У штабі сухопутних військ відзначили журналістів, які пишуть і знімають про війну. Серед них і дві журналістки "5 каналу" – Євгенія Китаїва та Вікторія Ковальова.
"Моя перша поїздка на схід, найперша, була найвражаючою насправді. Був страшенний бій, постійний, він не припинявся. Коли я лягала спати, хлопці мене вкривали жилетами і казали: "Не вилазь з-під цих бронежилетів, що б не сталося". Я досі товаришую з цими хлопцями, які мене і посвятили в мою справу. Після цього я зрозуміла, що то моє, потрібно бути там", – зауважує журналістка "5 каналу" Євгенія Китаїва.
Журналістка "5 каналу" Вікторія Ковальова каже: "З перших поїздок на фронт у мене є дуже велика довіра до військових. І я розумію, де я можу почуватися вільно. Мені так, щоб аж дуже страшно не було. Я зі сходу не виїжджаю, я живу в Сєверодонецьку і працюю за кілька кілометрів від Сєверодонецька, це фронт. Розуміти, що твій дім, твоя оселя, ось вона зовсім поруч, але попасти ти туди не можеш. І власне, через те, що я луганчанка, досі моя війна триває і досі я їжджу на фронт".
Журналісти, яким сьогодні вручили нагороди, запевняють, що їздитимуть на фронт, допоки війна не закінчиться. І мріють про час, коли нарешті, зможуть зняти там сюжет про перемогу.
Юрій Пугач, Олексій Іванченков, "5 канал"
