Статистика не тішить. Кількість померлих від коронавірусу перевищує кількість тих, хто одужав. Пік епідемії буде 14-15 квітня, прогнозують медики. Це саме той період, коли, за опитуваннями, у більшої половини українців почнуть закінчуватися гроші. Звісно, за умови, якщо вони не отримуватимуть прибутків. А тих, хто вже їх не отримує, насправді чимало – від 500 до 700 тис. І зараз порівняймо, що роблять уряди інших країн і України, щоб підтримати своїх громадян. США виплачують безробітним у середньому 2400 доларів на місяць, Італія – 600 євро. Іспанія, Франція – 70% від окладу, Німеччина – 60%, Україна – 650-1800 гривень.

Президент України вже звернувся до роботодавців із проханням не звільняти людей і сказав, що зараз розробляються державні програми, які підтримати і бізнес, і громадян. Але поки що ми бачимо, ще реальний крок допомоги від держави – це допомога з безробіття. 

Замість репетиційної зали – вітальня, замість балетного станка – віконні шибки. Таким тепер є робочий день прими-балерини Національної опери України. Зали Національної опери порожні, але творчий колектив роботу виконує дистанційно і про скорочення штату не йдеться, кажуть у закладі. Карантин – не відпустка, переконує прима Анастасія Шевченко.

"Балет – це дуже виснажлива професія, вона потребує підготовленого тіла. Тому ми робимо класичний танець вдома. Наша самопідготовка – це колосальний пласт роботи", – пояснила вона.

Поки одні на самопідготовці, інші перейшли в режим онлайн. Та лишилося чимало й тих, хто забрати додому свою роботу не може. Як от працівники столичного метрополітену. Попри зупинку перевезень, всі як один на робочих місцях. Хай не вводять в оману зачинені двері й тиша в переходах – в підземці вирує життя. Принаймні в цьому запевняє адміністрація метрополітену. Ремонти тривають, тунелі обслуговуються. А от що роблять касири за відсутності пасажирів, нам підгледіти не дозволили – карантин.

"Вони підключені до робіт з дезінфекції, з прибирання, все, що треба робити у вестибюлях, касах, вся охорона яка була, також працює. Що стосується заробітної плати, то вона виплачується в повному обсязі", – зазначила заступниця начальника Київського метрополітену Наталія Макогон.

"Дві третини окладу працівника повинні бути виплачені в разі простою не з вини працівника. Карантин – це обставини, які виникли не з вини працівника", – наголосила фахівчиня з трудового права, адвокатка Вікторія Ковальчук.

Більше варіантів, як зекономити на робітникові, надає й нове антикоронавірусне законодавство.

"Роботодавці в приватній сфері зараз практикують змішаний стиль, тобто переведення на дистанційну роботу плюс зміна істотних умов праці – скорочення робочих днів з 5 до 3-4 днів. І це впливає на зарплату. Але треба розуміти, що зміна істотних умов праці – тільки за взаємною згодою працівника", – додала вона.

Відправити за власний рахунок без письмової згоди, звільнити через карантин чи скоротити, не оплативши гарантовані працівникові два місяці роботи, незаконно. Скаржитися на таке юристи радять до Державної служби праці. Там уже фіксують сплеск звернень. Покарати роботодавців можуть, але не всіх. Тут діє правило "давайте після карантину".

Трудівникам тіньової ниви – а їх до 4 мільйонів – шукати справедливості годі. Понад півмільйона з них через карантин роботу вже втратили. Решта – претенденти на безробіття. Туди ж – колишні заробітчани. Їх від початку карантину прибуло аж сто п’ятдесят тисяч. Через відсутність страхового стажу і тим, і іншим Центр зайнятості запропонує 650 гривень на місяць.

"Враховуючи надзвичайну ситуацію, я вважаю, що обов'язок держави допомогти цим людям і водночас взяти їх на облік. Щоб контролювати, щоб по закінченню карантину вони працювали офіційно. Цей режим карантину використати в тому числі для детінізації трудових відносин країни", – зазначив колишній міністр соціальної політики України Андрій Рева.

Наразі ж від карантину трудовим відносинам одні мінуси. Уряд оновив економічний макропрогноз на цей рік. Прогноз інфляції в 2020 році із затверджених раніше 5,5% – до 11,6%. Середньомісячна заробітна плата працівників (брутто) становитиме за підсумками цього року 10,7 тис. грн, а номінальна зарплата з урахуванням інфляції знизиться на 4,5% порівняно з торішнім показником. Рівень безробіття зросте до 9,4% (в 2019 році – 8,6%). А там, поміж іншого, ціни зростуть, реальні заробітки українців впадуть. Без роботи сидітиме чи не кожен десятий. Тож влада заходилася підтримати тих, хто уже втратив заробітки через епідемію. Частково компенсують скорочення зарплат у малому та середньому бізнесі. А новоприбулим безробітним у Центрах зайнятості одразу ж призначатимуть виплати. Додатково на це Кабмін спрямував 500 мільйонів гривень. Якщо умовно поділити цю суму серед тих, хто тільки за перші тижні карантину втратив роботу – виходить не густо.

"У Фонді соціального страхування від тимчасової втрати працездатності зараз – 29 мільярдів гривень, у Фонді зайнятості приблизно 17 мільярдів. Там адміністрація, тут адміністрація, там структура, тут структура. Значить, ці фонди треба ліквідувати, передати їх функції Пенсійному фонду, а Службу зайнятості перетворити на Державну агенцію. Це дозволить закумулювати 49 мільярдів гривень", – уточнив Рева.

Шукати гроші в розпал кризи – тепер клопіт новоспеченого міністра фінансів Сергія Марченка. Українці ж тим часом у пошуках роботи штурмують інтернет. За даними одного з рекрутингових порталів, за два тижні карантину кількість запитів підскочила на 60%.

Загалом же на ринку праці карантин уже встиг сплутати карти. Невдячна колись робота кур'єра – тепер ледь не найбільш затребувана. А ті, хто мріяв про віддалену роботу, нині жадають офісної рутини.

У піжамах, краватках чи робах – головне, щоб робота була. Поки що роботодавці зайняли вичікувальну позицію. Але до першої хвилі нових клієнтів Центри зайнятості готуються вже в другій половині квітня.

Олена Соловйова, Ігор Костюк, "Час. Підсумки тижня"