Була б людина, а стаття знайдеться. Саме так у радянському союзі чинили правосуддя. 12 історій жінок, знищених тоталітарною системою під час великого терору, стали основою документальної виставки. Як вдалося зібрати архівні документи – дізнавалася журналістка "5 каналу" Софія Фесік.
На представлених банерах – обличчя жінок, яких комуністична влада зарахувала до категорії "антирадянських елементів". Різного віку і походження, різні за національністю й освітою, вони наче збірний образ репресованої жінки. І кожна має унікальну історію.
Героями виставки "Жінки під прицілом НКВС" стали 12 жінок. Серед – них медсестра, поштарка, селянка, студентка. Радянська система нищила всіх. Незалежно від національності та роду дільності. Про них історики розповідають уперше.
Для того щоб створити виставку, фахівцям довелося неабияк попрацювати. Доступ до архівних даних відкрили 10 років тому. Проте нові факти у справах з'являються і донині. Проблемою був пошук світлин. Знайти одне зображення взялося ціле село у Бориспільському районі.
"Врешті-решт залучили навіть сільську аптеку. Вона була як база, до якої приносили фотографії, передавали мені, потім приїздила я, передавала їм", – розповіла старша наукова співробітниця заповідника "Биківнянські могили" Тамара Бойко.
Степанида Корецька була селянкою. Її чоловіка арештували нібито за контакти з польським консульством. Тоді жінка підозрювала односельчан у доносі. Невдовзі після розстрілу її чоловіка спецгрупи НКВС звинуватили і її саму. Степаниду розстріляли за начебто антирадянську агітацію. У подружжя залишилася дворічна донька. Яка все життя шукала правду про своїх батьків.
"Вона писала свого часу, їх реабілітували, вона зверталася. Але коли ми відкрили архівно-кримінальну справу, віднайшли дуже багато цікавих фактів, які родині були невідомі. Звичайно, ми їм відповіли, і навіть продемонстрували фотокопії архівної справи. І тепер родина точно знає, що відбулося з дідусем, з бабусею і хто в цьому винен", – розповіла старша наукова співробітниця заповідника "Биківнянські могили" Тамара Бойко.
На стінах пам'яті – заповідника "Биківнянські могили" понад 18 тисяч прізвищ. Серед них понад шістсот – жінки. Наймолодшій було 19 років.
"Її історія найбільше вразила, тому що я розуміла, що це дівчина, яка тільки починала жити. Студентки Ганни Вовкодав. Вона мене вразила віком цієї дівчини. Вона була студенткою, вона тільки починала це життя і так сталося, що розстріляли її тата, і розстріляли її. І абсолютно фантасмагоричні звинувачення у шпигунстві на користь Японії, яке нічим не підкріплювалося, крім просто тим, що співробітникам НКВС треба було щось придумати. Її стійкістю водночас захоплююсь. Бо вона на жодному допиті не підтвердила, себе не обмовила", – розповідає заступниця гендиректора заповідника "Биківнянські могили" Тетяна Шептицька.
Науковці готували виставку близько року. Працювали невеличкою командою. Семеро людей в архівах шукали та вивчали справи, готували ілюстрації. Задля того, щоб відкрити правду, хоч якою болісною вона б не була.
"Ти змушений бути хірургом, ти змушений відчувати біль, але не допускати до того, щоб цей біль руйнував твою сутність і твою особистість. Це одна з тих тематик. Бо сталінський режим, узагалі комуністичний режим, одним із маркерів наявності терору, – це було втручання в повсякдення. І в тому числі вони повернулися до тої страшенної середньовічної практики – це знищення жінок", – наголошує старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України Роман Подкур.
Тоталітарна система нищила на своєму шляху всіх. Спочатку обирали людей, а потім вигадували, яку справу їм інкримінувати. Жертвами комуністів були як зовсім юні, так і літні люди. Серед героїв виставки є також іноземки. Побачити на власні очі увесь досліджений матеріал можна до кінця квітня цього року в київській бібліотеці імені Володимира Заболотного.
Софія Фесік, Ігор Костюк, "5 канал"
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
