14 березня в Україні відзначають День добровольця. Його започаткували в 2017 році. Хоча перші бійці пішли на війну проти агресора ще десять років тому. Після перемоги Євромайдану над режимом Януковича пів тисячі майбутніх воїнів рушили на навчальні полігони. А звідти – на передову. На захист країни встали сотні тисяч людей і 24 лютого. Чимало повернулися з-за кордону. Як це було, дивіться в сюжеті журналістки "5 каналу" Ганни Рибалки.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
Журналісти "5 каналу" так і не випустили в етер сюжет про резервістів тероборони Марту Юзьків та Сергія Чорного, адже за 8 днів після зйомок росія розпочала повномасштабне вторгнення – 24 лютого 2022 року. Тоді ситуація стрімко змінилася. Резервісти стали військовими. З перших днів брали участь у бойових діях.
16 лютого 2022 рік
Подружжя, яке має трьох дітей та доглядає десяток котів і двох собак, на той час уже майже рік як підписали контракт зі 130-м батальйоном ТРО. І взяли до рук зброю. Поки що на навчаннях. До повномасштабного вторгнення росії та окупації частини Київщини залишалося близько тижня.
"Черговий раз нас можуть окупувати. Я сподіваюсь, що цього вже ніколи не буде. Повернутися до часів, коли ми не знали своєї мови та не знали своєї історії, це гірко буде", – розповідала військовослужбовиця ЗСУ Марта Юзьків.
Із котом на руках, за шахами і чаєм Сергій і Марта пояснювали, чому вирішили стати резервістами тероборони.
"По-моєму, небезпечно залишатися беззбройними у випадку агресії. Краще бути у Збройних силах, аніж бути самою зі зброєю. Тому це таке правильне рішення", – пояснила Марта.
"На мій погляд, кожна людина в якийсь момент приймає для себе рішення, чи вона тікає, чи вона лишається і буде ховатися, чи вона готова робити якийсь спротив. Якщо ти не навчений робити спротив – це так, розмова якась", – наголошував військовослужбовець ЗСУ Сергій Чорний.
Тоді син Марти та Сергія показував, як правильно накладати турнікет. А пані Марта, накинувши кітель резервістки, показувала вміст тактичного рюкзака. Який знадобиться трохи більше як за тиждень.
Читайте також: "Ласкаво просимо до пекла": як українські добровольці зустрічали рашистів біля Бучі в перші дні вторгнення.
14 березня 2014 року
З Європейської площі в Києві рушали 500 добровольців. Декілька тижнів як з Євромайдану. Далі – на тренувальну базу в Нових Петрівцях. Самооборона рушала для формування першого добровольчого батальйону. Хтось уже тримав зброю, хтось – бачив її уперше. Втім, мотивація була у всіх одна – вільна і незалежна Україна.
Серед тих, хто в 2014-му став до лав добровольців, аби боронити своє, був і Павло Долинський. Разом із побратимами долучився до Добровольчого українського корпусу. Він захищав Донецький аеропорт. Отримав чотири вогнепальних і вісім уламкових поранень.
"Із закінчення Майдану одразу ми перейшли у військову ситуацію – конфлікт із росією. Ми зрозуміли, що наша допомога добровольців потрібна саме там, на той час на сході України. Зараз після 10 років розумієш, як воно могло бути. Тоді ні, ніхто не розумів, як краще діяти. В мене не було військової кафедри, я не служив. В мене було три вищі освіти", – поділився військовослужбовець ЗСУ Павло Долинський.
Під час відновлення, у цивільному житті, Павло опікувався правами бойових побратимів. Лише в 2017-му з'явився закон про добровольців. Держава визнала їх учасниками бойових дій. У лютому 2022-го Долинський повернувся до армії. 24 лютого змусило добровільно стати на захист країни сотні тисяч людей.
2022 рік
"Зараз мене покликали навідником. Прийшли пацани з екіпажу, кажуть, що їм треба навідник. У них його зараз немає – і давай ти будеш. Я такий: "Б*ять! Це ж ах**нна можливість кришити русню! Це те, що я хотів". Коротше, я щасливий! Я, в принципі, відчуваю себе вільною людиною в цій країні. І цю країну я відчуваю своєю", – розповідав Роман Ратушний.
До 24 лютого 22-го його знали як громадського активіста та учасника Революції Гідності. Його ініціатива "Захистимо Протасів Яр" зв'язала руки забудовникам в одній із зелених зон Києва. Роман – військовий-доброволець.
У червні 22-го Роман Ратушний загинув у бою під Ізюмом на Харківщині. Потрапив у ворожу засідку. Він був розвідником 93-ї механізованої бригади "Холодний Яр". Йому було 24 роки.
Чоловіки-розвідники, жінки-гранатомениці, бойові медикині й снайперки, артилеристи й аеророзвідники. А в довоєнному житті – підприємці, спортсмени, вчителі, журналісти, студенти різних спеціальностей. Люди, які ніколи в житті не відчували на пальцях порох. І тоді в 2014-му, і в 2022-му, добровольці відіграли ключову роль і зберегли країну.
Ганна Рибалка, "5 канал"
Дивіться також:
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
