Замість води – зелена каша. Таке зараз на Дніпрі біля Черкас, скаржаться місцеві мешканці. За шаром синьо-зелених водоростей – води просто не видно. Про це повідомляє кореспондентка "5 каналу" Яна Лимаренко.
Зелені густі хвилі б'ються об борт човна – таким Дніпро побачила черкаська родина. Вони шукали місце попірнати, але навіть зайти у воду не змогли.
"Побачила, що це якась каша, навіть не каша, а здавалося, наче воно пофарбоване, таке от болото зелене, і я вирішила, що треба зробити відео, бо я часто буваю на воді і реально перший раз таке бачу. Я взяла його в руки і воно було таке, як пюре – слизьке, і запах мертвої риби був", – розповіла жителька Черкас Ірина Вербівська.
Такого жінка ще не бачила. Єдиний, хто не злякався цієї каші, – Найджел, фото зеленого пса в соцмережах уже стали вірусними. На черкаському пляжі схожа вода, але йому не страшно.
Винне в цій зеленій каші нашестя синьо-зелених водоростей – вважають рибоохоронці. Тільки-но починається спека – водорості зацвітають.
Найбільше водоростей у затоках, їх сюди приносять хвилі. Через них вода і перетворюється на зелену кашу.
У людей і тварин така вода може викликати алергію, а риба в ній одразу гине.
"Має негативні наслідки, позаяк це цвітіння дуже багато забирає кисню з води, риба погано почувається, трапляється випадки, що помирає", – наголосив інспектор Черкаського рибоохоронного патруля Володимир Руденко.
Дніпро почав так катастрофічно цвісти після створення ГЕСів – стверджують екологи. А через використання побутової хімії та добрив водоростей щороку більшає.
"Основними їхніми поживними речовинами, якими вони харчуються, це є фосфати, органічні речовини внаслідок змиву з полів. Вони туди потрапляють і неефективна робота очисних споруд, якраз саме в серпень-місяць найбільше відбувається їхнє цвітіння і накопичення. Вони самі по собі великі, тому внаслідок зміни вітру і буквально може там за дві години накрити певну площу", – сказав начальник Черкаського управління Держекоінспекції Олександр Позняков.
Врятувати Дніпро може новий закон, який передбачає зменшення використання фосфатів, але він запрацює аж із 2024 року. Втім без оновлення очисних споруд і розроблення програм із порятунку річки повернути колишню міць "ревучого" – не вийде.
Читайте також: екологи виявили у поверхневих водах Дніпра важкі метали, хімічні отрути і синтетичні матеріали.
Яна Лимаренко, Олександр Лісовий, Черкаська область, "5 канал"
