Сергій Лейченков 2 роки боронив Україну від російського агресора. Воював у складі добровольчого батальйону "Айдар". Проте після повернення з фронту – війна не закінчилася.

Уже 5 років армієць намагається отримати обіцяні державою сотки землі. Хоче спорудити будинок для власних дітей. На землю у Львові він навіть не зазіхає. Просить ділянку неподалік міста. Натомість, Сергію пропонують землю за десятки кілометрів, у селах, до яких неможливо доїхати.

"Влада виділяє під будівництво чи садівництво у місцях неліквідних, де ніхто не хоче і не в змозі будуватися. Це називається "тримайте на відчепись", – обурюється ветеран АТО.

"Вони говорять, що це для будівництва не передбачено, це передбачено для того, для іншого. Це землі того, це земля того. Купа відмазок, аби просто не дати ділянки", – знизує плечима Лейченков.

Чиновники штучно ускладнюють процес отримання ветеранами обіцяної державою землі, кажуть правозахисники. Навмисно вимагають дедалі більші переліки необхідних документів. І навіть якщо ветеран уже в процесі оформлення ділянки – це не означає, що він таки стане її власником.

"Безкінечні довідки, дозволи… Візьмемо таку ситуацію: учасник АТО знайшов собі земельну ділянку, яку би він хотів отримати у власність. Готує документацію, витрачає на це час, кошти, і йому кажуть, що все буде гаразд. А потім виявляється, що ця земельна ділянка не може бути передана учаснику АТО", – розповідає правозахисниця Соломія Глинська-Кривонос.

В обласній адміністрації виправдовуються: мовляв роблять усе, аби якнайшвидше знайти землю для кожного ветерана. Але кажуть, усе залежить від органів місцевого самоврядування.

"Першочергово вони розглядають тих АТОвців, які живуть у межах їхнього населеного пункту… Складно керувати рішеннями сесій сільських рад. Це є суб'єктивні рішення кожного депутата. І це є його особиста відповідальність перед людьми, які його вибрали", – розводить руками директорка департаменту архітектури та містобудування Львівської ОДА Олена Василько.

Марта Шикула, Євген Родіон, "5 канал"