Одна людина врятувала все село від Голодомору. На Черкащині всі 700 мешканців села Погибляк пережили страшні часи. Попри конфіскацію врожаю та політику совєцької влади на знищення українців. Все село врятував місцевий сільський голова. Він звітував, що вилучення продовольства відбувається успішно. А що насправді робив, щоб село не вимерло з голоду, дивіться в сюжеті журналістки "5 каналу" Яни Лимаренко.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
Топить плиту та готує на ній їсти пані Олена. Каже, завжди їжі вдосталь, адже навіть у свої 80 років порається на городі. Каже, в селі завжди всі були роботящі. В 33-му році минулого століття теж вродило добре, але все забрали більшовики і лишили людей помирати з голоду, так розказувала її мати. Для родини були важкі часи, але ніхто не помер – усіх врятував голова села.
"Варили в ямі їсти, і він ходив, кажуть, із паличкою по людям і казав: "Ідіть, як можете, і беріть дітей, щоб діти поїли там"", – поділилася жителька села Погибляк Олена Мазун.
Рятівника звали Каленик Васильович, згадує односельчанка Лідія. Адже голова села звітував до району, що вилучає успішно весь урожай. Тим часом, доручив за селом викопати дві ями, і ночами туди засипали зерно. Коли почався голод, голова зорганізував приготування обідів для всіх селян.
Читайте також: "Викрадали і їли дітей": як голод, створений СРСР, відчувала родюча Кіровоградщина – відео.
"Він дуже помагав людям під час голоду. Він такий був дядько", – розповіла жителька села Лідія Коваль.
Рідних у Каленика Васильовича не лишилось, але у селі його знають у кожному дворі, адже там мешкають нащадки врятованих ним людей. Старожилів, які б пам'ятали голодний 33-й, у селі теж уже немає. Але є пам'ятник рятівнику села.
Пані Валентина, директорка музею, показує експозицію, присвячену Каленику Сипченку. Каже, на той час цей 45-річний чоловік дуже ризикував, адже будь-хто міг доповісти більшовикам про його вчинок. Це б означало смерть не лише йому, а й всій його сім’ї. Але ніхто з селян і словом не промовився.
"У Кам'яному Броді померло 500 людей, у Босивці 400 людей не вижило, у Винограді – 300 людей. Жахаючі цифри. Він ціною свого життя ризикував заради усіх оцих людей, він їх врятував", – наголосила керівниця Погибляцького народного краєзнавчого музею Валентина Іллюх.
Дивіться також відео: РОЗІРВАТИ ЗАМКНЕНЕ КОЛО СМЕРТІ. Спеціальна подія, присвячена 90-й річниці Голодомору-геноциду.
Після голодного 33-го року Каленик Васильович працював головою села ще чотири роки, згодом звільнився та до кінця життя доглядав колгоспну пасіку. Помер у 74 роки. За свій подвиг він не отримав жодної нагороди ні за життя, ані посмертно.
"Нам треба вчитися у такої людини, бо наш народ дружній і працьовитий. Він показав нам, що спільними зусиллями і думкою про ближнього можна спасти як своє життя, так і жителів України. Він навчив, що нам треба об’єднуватися в цьому, щоб ми могли вижити в цей дуже складний час. У селі Погбиляк це єдине в Черкаські область і одне з небагатьох в Україні, де ні одна людина не загинула", – зауважив староста села Віталій Гладченко.
В Україні досі не відома точна кількість людей, яких радянська влада заморила голодом. За різними даними, жертв могло бути близько 10 мільйонів. Минуло 90 років, а москва і досі нищить українців. Нинішній староста села Поглибляк каже, сьогодні, як і в часи Каленика Сипченка, українців врятує єдність проти ворога.
Яна Лимаренко, Олександр Лісовий, Черкаська область, "5 канал".
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
