На ділянці фронту біля Мар'їнки ворожа артилерія замовкла. Проте тепер там щоночі спалахують тривалі стрілецькі бої. Як минула ця ніч на цьому відрізку передової – дивіться далі.

Будь-якої миті може прийти ворог, а тому особливо ретельно треба стежити вночі, – попереджає боєць Ігор. Нині він черговий на контрольно-спостережному посту. Військовий не відводить погляду від позицій супротивника.

"Так, серед ночі можуть бути якісь провокації зі сторони противника, поодинокі постріли в наш бік, у бік сусідів", – каже він, не відриваючи очей від бінокля.

4 роки на війні, гарячі точки в Кримському, Попасній і Зайцевому. Та кожен день на передовій для Ігоря випробування, бо за автомат доводиться братися регулярно. Чи то шелестіння дерев, або ж незнайомий свист чи вибух – як військовий напоготові.

Прикриває Ігоря на війні – 21-річний Роман, який ще з дитинства мріяв стати військовим. Потроху переймав досвід у старших, а нині вже й сам може розказати, як вести бій та правильно оборонятися.

Розмірковує: "У мене батько військовий. Зараз пенсіонер. Я вирішив піти по його слідах – вирішив стати військовим. Планую стати сержантом. Звісно, це для мене важливо, щоб знати досконало всю зброю. Як на мене, це кожен має знати".

Українські армійці, які тримають фронт у полях за Красногорівкою, всю примарність надій на тишу щодня відчувають на собі. Серед ночі з боку терористів почалися доволі інтенсивні кулеметні черги. Чутно було й далекі вибухи.

"До 10 пострілів зі 120-го міномету. Плюс працювала стрілецька зброя, чутно, що важкі кулемети. Могли й із БМП працювати, досить відстань така, що не одразу можна визначити, що то саме було", – звітує Ігор.

Українські армійці кажуть, що стріляли хаотично, переважно із гранатометів і мінометів. І як чули журналісти, діставалося ще й сусіднім українським позиціям у Мар'їнці. Щойно почало світати – на красногорівських полях запанувала тиша. Хоча українські бійці впевнені: це ненадовго.

Із Донеччини Мирослав Солонар, Сергій Клименко, "5 канал"