Майже сотня ударів за добу – така інтенсивність обстрілів на Запоріжжі. Під прицілом окупантів були півтора десятка населених пунктів поблизу лінії фронту. Ворог там використовує важку артилерію, реактивні системи залпового вогню, а також авіацію. Найскладніша ситуація у прифронтових селах, які фактично залишаються відрізаними від цивілізації. Надія місцевих жителів – лише на волонтерів. Як вони туди дістаються і що привозять людям, які опинилися на лінії розмежування – розповість Денис Розенков.
До населених пунктів на лінії розмежування прямуємо з волонтерами та офіцерами Цивільно-військового співробітництва. Попри небезпеку – треба дістатися кількох сіл на кордоні Запорізької та Донецької областей.
"Не всі, на жаль, покинули свої будівлі, вони продовжують тут мешкати, також є родини із дітьми, які мешкають у зоні бойових дій. Туди не можуть заїхати волонтери, або не можуть заїхати інші, бо це зона бойових дій, і там активна фаза йде, тому цим займаються саме Сімікі", – каже співробітник підрозділу цивільно-військового співробітництва "Технік".
Біля в'їзду в один із населених пунктів – дитячий блокпост. Тринадцятирічна Настя тут за головну. Просить усіх волонтерів та військових залишити автограф на її прапорі.
"На пам'ять, щоб було. Тут взагалі наші військові. Тут писали репери, у нас є, їздять із Запоріжжя", – хвалиться дівчинка.
У прифронтовій зоні тиша буває не часто. За словами українських військових, ця територія постійно прострілюється ворогом. Вони б'ють з артилерії, реактивних систем залпового вогню та з літаків.
"Прильоти періодично є, арта їхня працює, і сьогодні і самольотики літали, і гелікоптери, важка арта, дещо прилітає періодично. Хлопці наші відповідають", – каже військовослужбовець ЗСУ "Шаман".
Місцеві жителі запевняють: до життя під обстрілами та під постійною канонадою – звикли. Хоча кажуть: усе одне лячно.
"А як же ж, якщо воно от тут бахкає рядом з нами. Оно у нас рядом село, його вже нема, скоро і нас, може, не буде. Страшно, не знаєш, куди тікати, кому ми взагалі нужні", – бідкається жителька прифронтового населеного пункту Тетяна.
"Майже щодня. Та нічого, як той казав – ховайся й бережися. Ото й все", – вважає місцевий житель Олександр.
Газу в цих населених пунктах немає. Світло з постійними перебоями. А до найближчого магазину треба їхати з пів сотні кілометрів.
"Магазину нема, аптеки нема, нічого немає, тільки оце, що привозять гуманітарку. А, як щось треба, то значить – наймай машину, що нада їхать. А пенсія не дуже здорова, щоб наймать машину, часто їздити", – пояснює Катерина Зінчук.
Гуманітарна допомога, як кажуть місцеві, тут на вагу золота. Нині до селищ волонтери привезли одяг і продуктові набори.
"У коробці знаходиться продуктовий набір вагою 14 кілограмів. Що туди входить. 4 кг перлової каші, 4 кг пшеничної каші, рис, гречка, цукор, сіль, рослинна олія, тушкованка, рибні консерви, м'ясні консерви, чай", – зазначає директорка БФ "Салюс" Наталя Соловйова.
За її словами, набори, які привезли, розраховані на одну людину на місяць. Волонтери разом з офіцерами цивільно-військового співробітництва намагаються забезпечити основними продуктами максимальну кількість жителів прифронтових населених пунктів.
Денис Розенков, Дмитро Дубіна, Запорізька область, "5 канал"
Читайте також: Три роки наполегливості: незрячий школяр з Харкова власноруч змайстрував бандуру.
Дивіться також відео: Щоб були ГОТОВІ до БОЮ: харківські майстри ремонтують авто для ЗСУ на фронт.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
Вночі цинічно ракетами С-300: окупанти обстріляли п'ятиповерхівку у Запоріжжі – ФОТО з наслідками удару
