Село без корів – раніше таке було й годі уявити. А тепер – це реалії. Утримання худоби – дуже важка праця, прибутки від якої іноді мізерні. Скажімо, на Черкащині тепер всього 15 тисяч корів. Щороку їх меншає. Чому люди не тримають свійську худобу і як виправити цю ситуацію – наша Яна Лимаренко вирушила з'ясовувати в одне з черкаських сіл.
Своїх вісьмох корів заганяти з пасовиська Валентині Хилобокій допомагають онучки. Корови розходяться у три сараї, їх прив'язують до стійла. Тварин жінка називає годувальницями.
Пані Валентина переодягається для доїння. Відразу готує худобі дерть – це подрібнене зерно.
Миє корові вим'я та під'єднує апарат. Техніка видоює молоко за 5-10 хвилин. Вручну на одну корову йшло б до пів години. До того ж, каже пані Валентина, таке молоко чистіше:
"Це набагато ефективніше мені і легше, бо я паралельно можу робити щось".
Доїти корів треба тричі на день. Тепер молоко дають не всі. За день виходить літрів 90. Господиня проціджує сировину у банки та охолоджує у ємності з водою.
Процес доїння – лише частинка порання по господарству. Тричі на день корів потрібно нагодувати, напоїти, вигнати пастися. А потім ще прибрати в сараях та приготувати набіл на продаж. Для пані Валентини це займає весь день, вихідних у такій справі немає.
"Оце ще наше покоління, будемо казати, тримає стрій і ще тягне цю лямку. Ми більше 30 років у цьому середовищі працюємо з господарем, то ми до цього звичні, наші діти вже не будуть їх тягнути. На нашій вулиці 80 голів було, залишилося 30. Це ніщо, порівняно з тим, що було у нас у селі", – наголосила власниця корів.
Чоловік пані Валентини, Володимир, працює в Черкасах. Але весь вільний час теж на господарстві. Цього літа брав відпустку – будував сінник. Чоловік також заготовляє корми для худоби. Тут сіна на всю зиму, а це – півтори тисячі тюків.
"Підкормлюємо, бо ж, бачите, погодні умови такі: спека спалила траву. Худібка ходить де-не-де, щипає. Сіном підкормлюємо, мелю дерть; кукурка, ячмінь, пшениця, бажано соя чи горох, бо білки треба, а білки – це молоко, густина, жирність", – зауважив чоловік.
Витрати на утримання корів величезні, каже пані Валентина. Іноді тваринам потрібне і лікування. Один приїзд ветеринара коштує від півтори тисячі гривень. Від усього цього і залежить ціна на молоко. Продавати за безцінь заготівельникам – невигідно. А якщо ще й додати до цього важку роботу – сенсу з корови на господарстві немає. Тож пані Валентина вирішила сама розвозити товар по селу, а завдяки високій якості продукції знайшла чимало покупців. Тепер її товар розписаний до краплі.
"Якби їздив автомобіль, у мене не було б жодної корови. За рахунок того, що у селі є збут – це молоко, кисломолочний сир, сметанка під замовлення, ряжанка – під замовлення, тому є цінова політика", – пояснила жінка.
У селі Білозір'я 84 корови, кажуть у громаді. Тварин на пасовиськах ставало щорік менше. Але не тепер – ситуація трішки поліпшилася. Селяни знайшли, де можна продавати молоко, сир чи сметану. Возять в обласний центр, торгують і у громаді. У селі трилітрова банка молока можна продати за сто гривень. Держава теж намагається допомогти.
"Ми в пілотному проєкті Міністерства аграрної політики України. Ми зараз працюємо в реєстрі аграрному. Створена група в Telegram-каналі, де Міністерство аграрної політики повідомляє коли треба подавати заявки на відшкодування, на допомогу. Тому цей фахівець обдзвонює, допомагає зробити електронні ключі, бо все це йде через електронний реєстр", – розповіла заступниця сільського голови білозірської громади Ірина Грищенко.
Щоб отримати державну підтримку, потрібно зареєструвати худобу в спеціальному реєстрі, кажуть в управлінні агропромислового розвитку. До 7 тисяч гривень на корову отримають ті, хто має від трьох тварин і більше. Документи оформити допоможуть. Рекомендують звертатися до місцевих громад.
"Окрім державної підтримки, ми розробили програму підтримки для сімейних фермерських господарств. Це від 3 корів до 10. Ми розробили програму, буде передбачатися допомога плюс відшкодування вартості доїльного апарата українського виробництва до 17 тисяч гривень", – зазначив керівник управління агропромрозвитку Черкаської ОВА Роман Косенко.
Пані Валентина своїм молочним бізнесом утримує родину, а ще волонтерить. Жертвує по 10 тисяч гривень щомісяця, віддає для війська і продукцію. Також встигає пекти смаколики для воїнів, коли попросять волонтери. Адже її зять також захищає Україну. Жінка каже, а корови триматиме, допоки матиме сили.
Яна Лимаренко, Олександр Лісовий, Черкаська область, "5 канал"
Читайте також: на Черкащині корова-рекордсменка дає 42 літри молока на добу: як оберігають рогатих від стресів. Працівники також переконують, що на фермі всі корови мають гарні надої, адже їх добре доглядають та годують.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
